éty
/jitʲ/ [jitʲ, ji͡i̯tʲ, je͡i̯tʲ, jeʲtʲ, ji͡eʲtʲ, jit, ji͡i̯t, jic, ji͡i̯c].
Gbanie:
Sing.
Nom.: éty
Gen.: éti
Dat.: éti
Acc.: éty
Loc.: éti
Instr.: étïõ, étem
Plur.:
Nom.: éti
Gen.: étiy/étey
Dat.: étem
Acc.: éti
Loc.: étex/étœx
Instr.: étymi
Dual.:
Nom.: éti
Gen.: étïou
Dat.: étyma
Acc.: éti
Loc.: étïou
Instr.: étyma
ѣть
Давні болгари вимовляли ѣ як а, відти перейняли в них росіяни, українці ж з давніх давен вимовляють цю букву на початку слова як ї (ѣсти — їсти, ѣжак — їжак), тому й називатися буква має «їть».
<Давні болгари вимовляли ѣ як а>
Nou cyto za dournyõ pisiete?
Po peruè, pismena pisiõty, tisnõty, uídẽty, citaiõty tc. — ale ne móufẽty. A <ѣ> ta <a> sõty pismena.
Po drougè, znacilé buiste pismeni <ѣ> ta <а> odin i to sam zuõc, nacy bõ daunyi bóugare pisali dué rwzné pismeni?