Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише у колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. Відповідно до змісту та форми, характеру конфлікту драматичні твори поділяються на окремі види і жанри (драма, трагедія, комедія, фарс, водевіль, мелодрама, трагікомедія). У минулому побутували містерії, міраклі, мораліте, шкільні драми, інтермедії та інші.
опера
дѣиво (дїйво)
Це в тямі "драма (загалом)" чи "драма (щось лихе, що дає смуток)"?
Може бути й так і так. Другий товк є від первого в контексті перенесено-доразнім (афективнім). Дві різні слові за 1) й 2) ні чого творити, бо "драма"-2) ("лихо, клопіт, жур ..." кажуть з асоціацією з "драмою"-1) "спектакль, сцена, велике дійство".
—
r2u.org.ua: дійво
Має иншу тяму.
<Має иншу тяму.>
1)
dœyvo /dyjˈwo ; ˈdyjwo/
déyvo /ˈdʲijwo/
2) Vasye ‹и› /ɪ/ u ‹иншу› po /ɛ/ u ‹має› e ne na mésté.
1) ? (Це був довід?)
r2u.org.ua: инш*
2) Не смішіть
Це як від/од. Те, що я казав: якщо є 2 відміни, то є такі місцевості, де вживається тільки одна з них, є такі, де вживаються відповідно до чергування, і є такі, де сталого чергування немає.
Можете, будь ласка, поділитися посиланням на дослідження про "різні О" й "різні У"?
«Це як від/од.»
Né. I [wyd] i [ʷod] e use ‹œd›, a tam e dua rœuzna coreni ‹déy-› /dʲi(ː)j-, di͡ej-/ "act, do" ta ‹dœy-› /dyj-, du͡oj-/ "to milk".
____
«і є такі, де сталого чергування немає.»
Ne'ma tacuix. Ouge'my poyasniau.
«1) ? (Це був довід?)»
Tac, tô e dovœud. Rœuzniça meidyu ‹déyvo› ta ‹dœyvo› e tacage hi, napr., meidyu ‹dél› ta ‹dœul›, ‹bég› : ‹bœug›.
«2) Не смішіть»
Tô Ui sebe na sméx stavite. Xevelyœu, Історична фонологія української мови, §34 "Протетичні приголосні".
Протеза в словах /ɪ/ноді, /ɪ/нше абощо одбувається в вимові, а не письмі (прикладів удосталь). Додаю до переднішого
r2u.org.ua: *е інш*, 
r2u.org.ua: *е инш*. Годі бавитись у фонологію.
Принагідно попрохаю писать до ладу, бо далі читать уже сили обмаль. На фейсбуці ж зугарні писать...
"«і є такі, де сталого чергування немає.»
Ne'ma tacuix. Ouge'my poyasniau."
Цілком собі є, зоккрема я наводив Вам кілька прикладів із творів класиків, де від/од уживаються "несистематично", тобто не дотримуючись сталого чергування.
"Rœuzniça meidyu ‹déyvo› ta ‹dœyvo› e tacage hi, napr., meidyu ‹dél› ta ‹dœul›, ‹bég› : ‹bœug›"
І вкотре прошу Вас дати посилання на дослідження "різних И", "різних О", "різних І" й "різних У" (пишу так, і Ви чудово розумієте, про що я).
Той же Шевельов писав про поступовий занепад розрізнення.
І знову Вас прошу: дайте, будь ласка, посилання на дослідження "різних І" як різних ЗВУЧИН.
Я питав Вас саме перед тим, як я (перепрошую) мимоволі знищив Ваше дослідження...
(принагідно зауважу, що я хотів не завадити, а допомогти загальній справі. Наприклад, якщо Ви напишете кирилицею, і людина буде шукати такі відомості в мережі, їй у пошуку виб'є, вона прочитає Ваше дослідження й дізнається. А якщо латинкою, то вже не дізнається. І ті на Словотворі, що не можуть поки читати Ваше письмо, не дізнаються).
... я питав Вас про це: якщо на письмі на той час здебільшого давно плутали И з ЬІ, то чи не свідчить це про занепад розрізнення їх як ЗВУЧИН? Наприклад: поспостерігавши, я дійшов висновку, що, напевно, живу в місцевості, де І з О й І з ятя, наприклад, ледь розрізняються за способом творення (як звуки, на слух фоноскопа), але не розрізняються як звучини.
І, до речі, можете, будь ласка, записати по-своєму слова "край" (коло, біля), "шкіра" й "огірок", сказати кілька слів про походження "шкіра" й пояснити загалом перехід У в І?