У французькому віршуванні тирада — строфа, в якій рядки пов'язувались спочатку лише асонансом, пізніше — моноримою.

італ. tirare — тягти

Албанська: bisedë e gjatë
Данська: ordflom
Фінська: vuodatus
Грецька: υβρεολόγιο
Угорська: beszéd