Вимова: {sʊ͡u̯dʲ ~ sʊ͡u̯ɟ̟}.
Перетвір на -y (-ь), жіночого роду, від корене *sond- → sõd-/сѫд-, різнити від sõd/сѫд в инших знацїх. Годи: Желехівський ІІ, 933: судéць "Kritiker", суди́тель "тс", сýдич "тс".
Вживається з додатком: «додив до (чого)».
Від слова «додивлятися» (
sum.in.ua: dodyvljatysja) в значенні «Пильно, уважно дивитися, щоб побачити, розглянути кого-, що-небудь; приглядатися».
Власне, відповідник не точний і має ширше значення, бо передбачає також можливість додивлятися до переваг (а не лише вад та хиб), та може воно й на краще.
Вимова: /t͡ɕβ̞ɪk/.
Гринченко: цвікати (*цвикати ← *kwi-k-a-ti) "говорить резко в глаза". Тут за "критику" різку й негативну, либонь.
Зі Словника Грінченка: цвікати (*цвикати ← *kwi-k-a-ti) – "говорити різко в очі".
Тут за "критику" різку й негативну, либонь.
r2u.org.ua: цвікати
Кінцеве "-ба" як у: ходьба, дільба, журба, ганьба...
Розсу́да. Критик — осудник, розсудник (залежить від значення). О- до слів з негативним відтінком оцінки, а роз- — до позитивних. Осуд — для позначення негативної критики без загальної оцінки.
»О- до слів з негативним відтінком оцінки, а роз- — до позитивних. Осуд — для позначення негативної критики без загальної оцінки.«
To yz cotroho slova e pac coristati togdie, coli, pervche négy siesti pisati sõdeçscõ, zahova neviedomo e, ci bõdé pocladna abo ouèmna?
Згоден, добродію Єлисію. Як на мене, тут непогано було б "по-", та "посуд" уже зайняте.
»Як на мене, тут непогано було б "по-"«
🙄
Govorili balacali, sieli ta i zaplacali. Nou i cimy pomogé 'po-' tou? A bui prosto cytosi nacepiti?
"Роз- — до позитивних" справді сильно сказано. Роз- якраз би на те, яке тут значення вказане
»Роз- якраз би на те, яке тут значення вказане«
Xotchete recti cyto 'ròz-' e yac raz godje pro znacyéinnhe 'critique'? Coli sese'ste mienili, to ne izgoden émy — 'ròz•sõd-' e "to reason(ing)", "to rule out", "to be an arbiter between" — nicy yz seoho ne e 'critique' i blizco.
А "судь" ще зараз підтримуєте?
»А "судь" ще зараз підтримуєте?«
Ouge cde meinche.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Він критикує його
Він осуджує його
Критичний,осудливий,
Чи впам'ятку, Онєгін, вам, Як ми в алеї сам на сам Зустрілися, і так покірно Ваш осуд вислухала я? (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Тож проривайся – крізь людську зловтіху, пересуди, і осуди, й суди. (В. Стус)
псл. *xati (xajati) «торкати; чистити; гудити, ганити, ганьбити», в окремих випадках переосмислене і переоформлене як похідне від частки [нех] «нехай»;
Варто було б зберегти значення словосполук «критична оцінка» та критичне «мислення» із новотвором.
Slovo κριτική, cyto œd yeoho sõty slova 'critique', 'critica', e pœdstaunyena pricméta iz pœdcépomy -ικ- œd pœdstaunoho imene κριτής "sõddya". Porœunaite iesce pœdstaunyenui pricmétui iz -ικ-:
πολιτικός "(substantivum) a politician" ← "(adjectivum) political; civic; civilian" ← πολίτης "(substantivum) a citizen" ← πόλις "city" ;
μηχανικός "(subst.) an engineer, a mechanic ← "(adj.) of or pertaining to machines, mechanica" ← μηχανή "(subst.) contrivance, machine, device, gear" ;
φυσικός "(subst.) a physicist" ← "(adj.) natural, physical" ← φύσις "(subst.) https://en.m.wiktionary.org/wiki/φύσις#Ancient_Greek" ;
φυσική "(subst.) physics" ← "(fem. adj.) of nature, related to nature" ipr.
Tomou tou i ne mojõty naiti yno slovo cyto vœilno boulo bui œd yz peredjcha ouèmnui sõznacui, scaciõtchi méidj 'ròzsõd' ta 'osõd', ne gadaiõtchi usiacuix 'priskiep' ci 'dogan'. Tomou cyto naipèunieyche bõdé tvoriti preamo za greçscoiõ:
"sõditi: sõdjõ - κρίνω" → "sõdeç, sõddya, sõditch - κριτής" → "sõdeçsca - κριτική = critique".
Ba, ou nas e iesce liepche négy u greçscie, iz treomi zasviedcyenuimi slovami 'sõddya' — pitimo za 'judge', 'sõdeç', ta 'sõditch', pri odinie slovie 'κριτής' u greçscie.
Slovo 'sõdeçsca', ne hi prostertœi tou slova, œddasty potréibnõ niyacœsty sõznacui, a tó radno tomou cyto za vuixodje slovo'mou pravity slovo 'sõdeç' tb. "tuy cto daié sõdgéinnhe" — yz peredjcha ni ouèmna ni pocladna, a pœdcép •sc•a — pervœstno pricméta — tou znacity cyto 'critique, критика' e yno dielo ci zaneattye yame ("related to") do sõdça.
sõdeçsca
/sʊˈdɛt͡ɕsʲka/ [sʊˈdɛt͡ɕka, sʊˈdɛt͡sʲka] ci /ˈsʊʷdɛt͡ɕsʲka/ [ˈsʊʷdɛt͡ɕka, ˈsʊʷdɛt͡sʲka]
-ська? це прикметник?
Деякі вимови зовсім -чка
»-ська? це прикметник?«
Pœsylie useoho mnoiõ vusje pisanoho... Ay, hi 'vœysco, vœysca'.
»Деякі вимови зовсім -чка«
Cotrœi?
t͡ɕ це приблизно Ч, чи то навіть одна з вимов Ч (головна звісно t͡ʃ)
Складність тоді в тому, що без контексту можна сплутати з тим, що відноситься до чогось критичного, напр. "критична маса".
Складність тоді в тому, що без контексту можна сплутати з тим, що відноситься до чогось критичного, напр. "критична маса"
Greçscoiõ e odino slovo i za ‘(a) critic’ ta ‘critical (expressing comment or judgement)’ — ‹κριτικός›, i tóge slovo za ‘(a) critique’ ta ono e u geinscie rodie: ‹κριτική›, i use tó e perveisno imea primétui. Ale slovo za znaceigna ‘important, turning point’ e ‹κρίσιμος›. Perve, ‹κριτικός› e tvoreno œd ‹κριτ•ής› ‘sõddya’ + ‹•ικός› imeun primeut, a drougoe œd ‹κρίσ•η (dgr. κρίσις)› ‘sõd, sõdgeigne’ + ‹•ιμος› — pocép tvoriti primétui iz znaceignemy mœgylivosti (‘•able, •ible, •like, •ed’), na pr. φάγω ‘iemy’ → φαγώσιμος ‘iestoven’. Sb. i znaceigne slova ‹κρίσιμος› he ‘important, turning , crucial’, he u ‘critical temperature’, ‘critical mass’ tc., e *‘that which is needed or possible (hence, sufficient, enough) to make judgement’ → ‘decisive, important, turning, crucial’. Gadaiõ cyto i u rousscœy móuvie mogemo coristati yz tvara iz tacuimy znaceignemy za znaceigne ‘critical (point, temperature, mass)’. Nagadaiõ, u rousscie e, na pr., slovo ‹sõden› (SIRM: ‹судне́й› ‘потрібний’), cyto znaceigne ‘potreiben’ ou yeoho yauno e œd znaceigna ‘related to judgement’ → ‘needed to make judgement = decisive’ → ‘important ≈ critical’.
»t͡ɕ це приблизно Ч«
Vuimóuva /t͡ʃ/ he [t͡ɕ] mogé bouti xuiba coli'ste moscóusca duiptianca, ta ne u móuvça rousscoiõ rœdnoiõ.
A ouge, vuimóuva zveagymeun ('phonemes') mogé bouti rœzna po nariecciax, ta, orõdouiõtchi diteatscoiõ móuvoiõ, 'naimeackieycha' pitoma vuimóuva /t͡ʃ/, cyto yõ mogemo riesti sered nariecy, e /t͡ʃʲ/ yzocrema na Boucovinie ci Pocõttyie, a [t͡ɕ] ne e odina yz vuimóuv /t͡ʃ/ u rousscœy móuvie. I zagalomy, vuimóuva /t͡ʃ/ za vuiniclœsttyõ ('par excellence') u rousscie e [t͡ʂ] ci [t͡ʃʷ].
Natomiesty [t͡ɕ], razomy iz [ɕ] za /sʲ/ ta [ʑ] za /zʲ/, e pitima i pitoma vuimóuva zveagymene /t͡ɕ/ — toho cyto bóulgariçeiõ ye yõ pisano e ‹ць›. Pitomœsty seyui vuimóuvui (diteatscoiõ móuvoiõ: "xepeliavui") pro deyacœi pœudennozaxœdnœi narieccia obstoya Xeveliœu u ynie ocremie tcholoncou, jaly, ne pameataiõ imea'ho nuinie.
Do recenoho vuisje, tóuc ceomou ya œddaiõ tó zveagymea (cyto bóulgariçeiõ ye pisano e ‹ц›) he /t͡ɕ/ — a ne /t͡sʲ/, he buiste, pèuno, yztchaiali, e cyto /t͡s+ʲ/ usnouié ni bui zveagymea za proxuiboiõ ('by default') boulo /t͡s/ a [ʲ] bõdõtchi utorinno postayno ('positional'), coli u dieystvnosti e, na opacui, za proxuiboiõ zveagoslœuno ('phonologically') pervinna e, diteatscoiõ móuvoiõ, 'meacca' vuimóuva, a 'tverdà' — [t͡s] — e postayna, pitimo pered /ɛ/, /ə/. Se e znacylivo tomou cyto, porœunaiõtchi rousscõ iz veatscoiõ, pro nastoyõ, ‹кінець› : ‹конец› tvority vid he bui 'tverda' vuimóuva [t͡s] u veatscie boulo zvõcovo znacyéinnhe ‹ц› za proxuiboiõ i pervinno, a u rousscie 'meacca' vuimóuva boula utorinna i tomou e treba dodati ‹ь› na pisymie, sb. /t͡s/ + /ʲ/. Siacuy cin pisyma, he ‹кінец+ь›, ‹хлопец+ь›, ‹суниц+я ( = -ц+'ьа')›, ‹полиц+ю ( = -ц+'ьу')› tc., e, u istotie, veato-bœslen ('Wento-centric', = 'Russian-centric') — rouso-uzxodovana ('Rousso-oriented, = 'Ukrainian-oriented') pravopisy bóulgariçeiõ bui boula prosto ‹ц› bez ‹ь› pro 'meaccõ' vuimóuvõ, sb. ‹кінец›, ‹хлопец›, ‹суница›, ‹полицу› iz 'meaccoiõ' vuimóuvoiõ ‹ц›, i agy pered ‹е› e ‹ц› tverdo. Otge pischõtchi /t͡ɕ/ ya ne icladaiõ ('imply') 'xepeliavœsty' ale 'meaccœsty' za proxuiboiõ. Inchami slovami, cinna oicrayinsca pravopisy bóulgariçeiõ dodaié ‹ь› po ‹ц› tomou cyto u veatscœy móuvie e za proxuiboiõ (i odina) vuimóuva ‹ц› e tverda. A œdtac, i /t͡sʲ/ — /t͡s+ʲ/, yac Vui buiste, viedie, yztchaiali vidieti, e vetscoe zveagoslœvié perenesene na rousscoe.
Добродію Єлисію, якщо для Вас мова смерт(д)них простолюдинів чужа, дозвольте перекласти: наскільки я розумію, Вас спитали, оце t͡ɕ -- це Ц чи Ч, яка з цих звучин. І цю відповідь непросто відшукати у Вашій відповіді
Не знаю, я ніби прочитав
Мені жаль Ваш зір. А свій -- тим більше
»Добродію Єлисію, якщо для Вас мова смерт(д)них простолюдинів чужа, дозвольте перекласти: наскільки я розумію, Вас спитали, оце t͡ɕ -- це Ц чи Ч, яка з цих звучин. І цю відповідь непросто відшукати у Вашій відповіді«
»Мені жаль Ваш зір. А свій -- тим більше«
Godie e Vam rõcomuicati lioud stchouiõtchi y proti mene za pisymo. Reucl émy tó ouge ne raz a rycõ iesce raz: mogete mea napadati na cògynie ròzie za pisymo cœilco xotchete, i cyto pœdlieye stchouati inchui proti mene, ta ya latiniçeiõ pisax, pisau émy, pischõ, i pisati bõdõ. Cògen ròzoumieié, a cde cyto ne ròzoumieïe, xay puitaié. A iesce raz, ya cuiriliçeiõ qvariti rousscõ móuvõ ne stanõ. Ne xotchete cesti, ya Vas ne silouiõ.
"Godie e Vam rõcomuicati lioud stchouiõtchi y proti mene " Добродію Єлисію, ніхто не... рукомикає?? людей "проти Вас", і взагалі тут не місце особистим неприязням та упередженням. Я всього-на-всього прошу писати звичною кирилицею, що має свої правила, причому правила однозначної відповідності (Ви досі не дали правил читання Вашого письма), читання й розуміння якої в кілька разів скоріше й легше, ніж Вашої латинки. І це, нагадаю, не тільки моя думка й моє прохання
Від слова «прискіпатися» (прискіпливий).
Чудово пасує до похідних словосполук: прискіпливе мислення, прискіплива оцінка.
Тоді можна вже й "при́кліп", словникове слово (
критика 
r2u.org.ua: прикліп).
—
Бо так?
Якраз не чудово. Прискіплива оцінка і критична оцінка це різні речі. Навіть якщо критика (як розгляд) завжди прискіплива (а мабуть це неправда), то це все одно про те, як вона зроблена, а не чим вона є