АТССУМ:
КРИ́ТИК, а, чол.

1. Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори. Друкарю! Не дрімай.., Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130); Історія знає трагічні помилки великих митців і критиків (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 131); Літературний критик; Театральний критик.

2. Людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає кому-, чому-небудь оцінку, виявляє вади. хиби. — Я знаю, що писар.. заздріває [бачить] в мені свого критика й наглядача (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 44); Він придивлявся до неї.. оком естетика й критика (Іван Франко, VI, 1951, 228); [Сагайдак:] Чого йому ще треба? [Настя:] Як же? Твій улюблений друг і присяжний критик (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 483).
(sum.in.ua: krytyk)

Meriam Webster Dictionary:
critic
1.
a. one who engages often professionally in the analysis, evaluation, or appreciation of works of art or artistic performances
a literary critic
a film critic
a theater critic

b: one who expresses a reasoned opinion on any matter especially involving a judgment of its value, truth, righteousness, beauty, or technique
Critics of the new law say that it will not reduce crime.
(https://www.merriam-webster.com/dictionary/critic#:~:text=Definition of critic&text=b : one who expresses a,it will not reduce crime.)

Oxford Dictionary:
critic
1. a person who expresses opinions about the good and bad qualities of books, music, etc.
a music/theater/literary, etc. critic
The critics loved the movie.
2. a person who expresses disapproval of someone or something and talks about their bad qualities, especially publicly
She is one of the ruling party's most outspoken critics.
a critic of private health care

De e tam "виносити осуд, виражати незадоволення; ганити; протилежне хвалити"?