Так, це суржик. Російською «па ту сторану зємлі», отже й туземець. Українською мало б бути тоземець, тойземець чи тамземець.
Дурня, нiякий не суржик.
Як може бути суржиком, якщо в польськiй, чеськiй – теж туземець
Звідки взяли? Словацькою та чеською буде domorodec, польською ojczysty, tubylcze,
Чеська: https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/tuzemec;
словацька: https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=tuzemec;
лядська: https://sjp.pwn.pl/doroszewski/tuziemiec;5509674.html;
хорватська: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search;
давньоруська: http://oldrusdict.ru/dict.html: туземьць/тѫземьць/тоземьць "туземец, природный житель страны, местный житель".
Польське ojczysty є прикметник, і його головне значення не є "абориген". І чому даєте як основну форму tubylcze, кличного відмінка?
Але існування слова в чужих мовах не значить, що в українській має бути так само – наші словники перекладають російське "туземец" иншими українськими словами, а саме такими:
r2u.org.ua: туземец
Ті слова у инших мовах, вони широко вживані, чи є діялектними?
<Ті слова у инших мовах, вони широко вживані, чи є діялектними?>
Вони там суть. Сього стане.
Сумнівне походження, через "ту" на початку замість чогось узору "тут". Чи знає хто інші українські слова з утятим "тут"?
»Сумнівне походження, через "ту" на початку замість чогось узору "тут". Чи знає хто інші українські слова з утятим "тут"?«
Soutuy blõd. Slovo ‹touzemeç› e iesce yz drous. dobui i tvoreno œd drous. slova ‹tou› cyto znaci ‘tout’, por., pro nastoyõ, yz Ostromirova evangheillia: »Tou bõdeity placy i scrygytu zõbœmu.«. Ta i nuinie u rousscie e ‹tou› ‘tout’ (SIRM V: ‹тут›: [ту] ‘тут’, i ‹туй› ‘тут’.
Тутешній та Місцевий - не відповідає дійсності.
______________
Все ж таки, погодьтесь,
"тутешній" (тутешній не тутешній) - це ДЕЩО ІНШЕ, й має відмінний наголос до вживання, -
БО ЧАСТО КАЖУЧИ Й ЗА СВОЇХ ТУТЕШНІХ - не є висловленням що то якийсь там "корінний" житель...
( ТАК САМО й з "місцевий" )
Тутешній, не тутешній / місцевий, не місцевий..
Тутешнім як і місцевим можна стати й з часом - це не робить людину ЩЕ З НАРОДЖЕННЯ бувалою людиною *тих чи інших країв.
(Автор роздуму М.С.Я.)
Тутарь – Здешний, местный житель.
«Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку».
r2u.org.ua: тутар*
Спасибі!
Від сполучення "рідна земля" і закінчення "ець", яке використовують для утворення національностей. Слово підкреслює, що людина там народилася.
+
Супротивно до "чужоземний".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65186-chuzhozemec.html#show_point
Автохтони – супротивні до алохтонів, а слово це з грец. ἀλλος — «инший, чужий», χθον — «земля».
Від "тут є":
На запитання чужоземців "хто ви?" білі русичі (білоруси) у Великому Князівстві Литовському одповідали "ми тутейші".
"Перший поселенець в даному населеному пункті, засновник поселення"
r2u.org.ua: осадник
Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 292.
Російське значіння.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24083-korinnyj.html#show_point
Бо споконвічно живе на своїй землі.
Щоправда, є острах того, що "споконвічний" це церковнослов'янізм.
Тутешній та Місцевий - не відповідає дійсності.
______________
Все ж таки, погодьтесь,
"тутешній" (тутешній не тутешній) - це ДЕЩО ІНШЕ, й має відмінний наголос до вживання, -
БО ЧАСТО КАЖУЧИ Й ЗА СВОЇХ ТУТЕШНІХ - не є висловленням що то якийсь там "корінний" житель...
( ТАК САМО й з "місцевий" )
Тутешній, не тутешній / місцевий, не місцевий..
Тутешнім як і місцевим можна стати й з часом - це не робить людину ЩЕ З НАРОДЖЕННЯ бувалою людиною *тих чи інших країв.
(Автор роздуму М.С.Я.)
goroh.pp.ua: тутешній
Не годиться. Слово російського походження.
Польського походження
З якого це дива воно російського походження? Я не згоден.
Це полонізм (tubylec – tu «тут» być «бути»).
Тубільство має, скоріш, критичну конотацію. Маргінал.
Багато подібного в слов’янських мовах
Тут це очевидно польщина. Та навіть коли це не так, слово не питоме на тлі загальної української мови. А проте слово можна лишити.
—
Шило на мило
полонізм
Так багато голосів ,хоч люди кричать ,що черпанок
—