Ікавізм — фонологічна риса української мови, якою вона виразно виділяється серед інших слов'янських мов і одночасно пов'язується зі спорідненими явищами в полабській (мертвій мові), серболужицькій, сербській, хорватській, польській та чеській мовах (розходження як голосного є вторинним). Ікавізм як мовне явище реалізується у мовленнєвому процесі як і́кання.
Є однією з найважливіших рис, що відрізняють українську мову від давньоруської.

від і та -ізм з лат. -isma від дав.-грец. -ισμός (-ismós). Автор терміну в

р. икание