Значення слова

Полонізм — слово або мовний зворот, запозичені з польської мови.

Приклад вживання

Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови. Домінуючою у давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів, лексем і морфем української народної мови, полонізмів, латинізмів тощо.

Походження

похідні утворення, пов’язані з нлат. Polonia, латинізованою назвою Польщі;

Приклади в інших мовах

мскв. (рос.) полонизм

Варіанти написання
польонізм
Слово додав

Перекладаємо слово полонізм

польщизна
2

Утворено за допомогою Польш(а) та питомого суфікса -изн-

Ярослав Мудров 7 грудня 2021
7 грудня 2021

Цей суфікс більше прикметний для теперішньої польської, а не для руської мови: пол. "Kijowszczyzna" = рус. "Київщина", пол. "Paszkowszczyzna" - рус. "Пашківщина" (село на Підляшші), пол. "Piotrowszczyzna" - рус. "Петрівщина" (ще одне підляське село) тощо. У теперішній руській мові слів із суфіксом "-изн(а)" багато менше проти слів із суфіксом "-ин(а)".

7 грудня 2021

Babizna, dédizna, materizna, wtcizna, troutizna, bélizna, gœultizna, sivizna, sinizna, sérizna, roudizna, gnilizna, darovizna, novizna, lévizna, prẽmizna, rẽbizna, malizna, desyevizna, mélizna, podobizna, starizna

14 грудня 2021

Ваш перелік слів із суфіксом "-изн(а)" нічого не доводить. Так, такі слова є, та їх багато менше, ніж слів із суфіксом "-ин(а)". І звичайно вони мають синоніма із цим суфіксом: бабівщина, дідівщина, батьківщина (отчина), трутина (отрута), жовтина, сивина тощо. Та й чую я слова з "-ин(а)" частіше, ніж слова з "-изн(а)". А коли в такому слові наголошений останній склад, як у "жовтизна́", так воно й узагалі московське.

14 грудня 2021

Цей перелік доводить, що суфікс -изн- існує не тільки в польській, а також в українській і, як ви самі довели, в москвинській мовах

14 грудня 2021

Ви не читаєте розуміючи чи вдаєте, що не читаєте розуміючи, а висмикуєте, як озюмини, те, що Вам подобається.

14 грудня 2021

Олексо, +.

14 грудня 2021

Якраз прочитав розуміючи.
Польський суфікс -изн- у ваших наведених прикладах щодо місцин = укр. суфіксу -ин-.
Але укр. суфікс -изн- існує, він просто існує, ба не завжди тотожній семантично з польським.
Так, наприклад, Київщина, а не Кийовщизна.
Але...
Я спеціально надав суфікс -изн- замість -ин-, щоб розрізняти, наприклад, польщина – усе польське, а польщизна – лише полонізм. Так само, Московщина – Росія, московщина - все москвинське, московщизна - русизм

14 грудня 2021

"Але укр. суфікс -изн- існує, він просто існує, ба не завжди тотожній семантично з польським".

Це не так. Бо в їх таки однакове значіння.

"Так, наприклад, Київщина, а не Кийовщизна".

То я ж і писав давніше, що "-ин-" у нас уживають частіше, ніж "-изн-". Того й "Київщина", а не "Київщизна" ("Кийовщизна" - це польське).

"Але...
Я спеціально надав суфікс -изн- замість -ин-, щоб розрізняти, наприклад, польщина – усе польське, а польщизна – лише полонізм. Так само, Московщина – Росія, московщина - все москвинське, московщизна - русизм".

Це роблена, неприродна, зайва, непотрібна одмінність, що не одповідає мовному вжиткові. "Польщина" - це будь-що польське: і слово, і звичай, і страва. А про що саме кажуть, ясно з околичніх слів. Бо коли ми кажемо за польщини в нашій мові, то ясно ж, що це не про страви чи одежу.

Коли Ви справді оминаєте польські чи галицькі мовні явища, то знайдіть синонімів до слів "лише", "існувати" й "штучний". А то Ви заявляєте одне, а робите друге.

14 грудня 2021

Я не проти усіх галицьких мовних явищ, та й знаю, що польські не всі викоріню, бо багато з них уже давно усталені. Ви мене з кимось переплутали.
Між иншим, "лише" — не галицьке, бо галицьке – "лиш".
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/213/mode/2up

Щодо "існувати" теж не зрозумів
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/173/mode/2up

14 грудня 2021

Щодо всталеності можна посперечаться, та дарма. А коли не проти всіх галицьких мовних явищ, то навіщо ж були повстали проти (насправді негалицького) словами "тутешній"? Та й однаково не завадить дізнаться, які є синоніми в галицьких слів у, як колись казали, Великій Україні.
Як "лише" не галицьке слово, то знайдіть його в, наприклад, Шевченка, Панаса Мирного чи Квітки-Основ'яненка. У "Кривому дзеркалі украінськоі мови"
Нечуя-Левицького знаходимо: "Цей „рух" (рушення) написаний кращою украiнською мовою, але добре попсованою польськими та галицькими словами: проява (проявок, виявок), лише, доробок (добуток) і т. д. ".
У "Сьогочасній часописній мові на Украіні" читаємо: "Позичені
галицькі слова - істнувати, єстнувати, істнування доконче треба змінить на українське народне слово животіть, животіння". А десь инде він називає ще одного синоніма до "існувати" - "побутувати".

14 грудня 2021

>Це роблена, неприродна, зайва, непотрібна одмінність, що не одповідає мовному вжиткові<

Ніт. Польщина – гіперонім, польщизна – гіпонім.
Нові слова тому й з'являються, бо старі не повністю задовільняють, відповідають потребам мовців.

14 грудня 2021

"Польщина – гіперонім, польщизна – гіпонім."

Наша пісня гарна й нова - починаймо її знову.

14 грудня 2021

Я й пишу Вам, що потреби в цих гіперонімах - гіпонімах тут немає, що Ви даремно вскладнюєте просте, а Ви мені: наша пісня гарна й нова, починаймо її знову.

14 грудня 2021

Я, видно, прочитав Ваші думки. 😄

14 грудня 2021

Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза. (М. Коцюбинський)

“Біжи лиш швидше в Карфагену [Карфаген]”, – Зевес гінцеві так сказав. (І. Котляревський)

А глянь лиш гарно кругом себе, – І раю кращого не треба! (Т. Шевченко)

З високих круч луна орлиний клекіт, Лиш тихі води все стоять мовчазно. (Леся Українка)

14 грудня 2021

Таки, існувати - істнувати — галицьке слово, калька польського istnieć.
Але гарне слово, мені подобається, усталене не тільки на Галичині.
Щодо "животіти, животіння" я не проти. Ба тільки он живопис московізмом таврують, що вже казати про животіння 😊

14 грудня 2021

Коцюбинський не раз бував на Галичині. Нечуй-Левицький ремствував, що серед деяких діячів з Великої України неначе пошесть пішла, що вони взялись переймать галицькі мовні явища. До того ж, я не певний, що оте "лише" не редакторова робота. Бо не думаю, що письменник ужив "лишилась" і "лише" в одному реченні.
Леся Українка була волинячка. У її можна побачить і "прецінь" і купу иншого польського й західноукраїнського добра.
А слова, що Ви увиділи в Котляревського й Шевченка - то не "лише" із значінням "тілько", а гомонім. Подивіться, воно стоїть і там і там після дієслова. І означає воно "ану": біжи лиш(ень) = ану біжи, глянь лиш(ень) = ану глянь.

15 грудня 2021

ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255)

2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 98);

3. заст. Бути живим; жити. — Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 10);
— Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Панас Мирний, III, 1954, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 527.

15 грудня 2021

І хто ж його всталив? Бо я й досі не чув його в живій народній мові поза Західною Україною. І до чого тут "живопис", як кажемо про "животіть", а про "буть" і "побутувать" і поготів?

15 грудня 2021

Я не проти – "животіти, побутувати, існувати".

16 грудня 2021

Тобто Ви не проти пхать до мови польське, хоча є своє.

польщина
2
Oleksa Rusyn 7 грудня 2021
15 грудня 2021


Як я вже вам писав, польщина – гіперонім, польщизна – гіпонім.
Я вважаю, що потреба є для більш конкретного поняття/тями

Бо це все одно, що їсти, наприклад, макарони — руками, ложкою, вилкою/виделкою. Можна й руками чи ложкою, та краще виделкою (не люблю це польське слово 🙈).

16 грудня 2021

Оце Вашем гіпонім - гіперонім щодо польщизна-польщина - чисто Ваша вигадка без мовознавчої підпори. Я вже писав Вам про це, та Ви не вмієте читать розуміючи.

польськослів
0
Мельник Павло 10 лютого
ляхослів
0
Мельник Павло 10 лютого
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
7 грудня 2021
7 грудня 2021

І що далі?

7 грудня 2021

То я в Вас спитати хотів нащо додавати те, у чому нема потреби.

15 грудня 2021

Є така потреба

15 грудня 2021

Скажи дурневі поклони бити, а він і чоло розіб'є.

15 грудня 2021

Самокритично 😜

15 грудня 2021

Стрілки Ви переводити вмієте, як дитятко "сам такий")
Бавтесь кільки хочете, тільки би не захаращували дурнею Словотвір, а Ви, на жаль, це й робите (зокрема й зараз).

15 грудня 2021

Та невже?
Я додав питоме слово, затаврувавши його московізмом?
Чи, може, додав слово на зразок комунізм, фашизм, соціалізм?
Я додав екзотизм?
Чи ще щось?
Яким чином я захарастив Словотвотвір?
Навіть, якщо взяти мою стару давно заблоковану обліковку, моїх перекладів набереться менше 400 слів. Я не клепаю бездумно слова, аби тільки "набити" голос.
Я вже давно складаю словник черпаних слів, мовних зворотів, які хочу замінити на питомі. Тому Словотвір – один з майданчиків, де я свої слова викладаю, а також черпаю звідси для поповнення свого словника.
Ви краще зауважуйте инших, в кого тисячі бездумних "перекладів".

Поділитись з друзями