москвизна, німчизна, польщизна, арабизна, гречизна
Московізм — Москвослів'я,
Полонізм — Польщослів'я,
Ґерманізм — Ґерманослів'я,
Анґліцизм — Анґлослів'я,
Болгаризм — Болгарослів'я...
Краще:
москiвщизна/московщизна
польщизна
нiмчизна
болгарщизна
англійщизна
мадярщизна
франківщизна
Тоді вже -слів, бо -слів'я підходить до множини чи загалу
Наприклад, одн. москвослів, мн. москвослів'я
я би застосував це радше не до назв слів за їхнім походженням, а за наповненням. "Евфемізм" --- "м'якослово/м'якослів'я", до прикладу.
-слꙍвіе наикрашче за -логіа
»я би застосував це радше не до назв слів за їхнім походженням, а за наповненням. "Евфемізм" --- "м'якослово/м'якослів'я", до прикладу.«
»-слꙍвіе наикрашче за -логіа«
Грецький суфіксоїд '-λογία', а відповідно й '-словиѥ', якраз і значило "дискурс; якість мови; збирання", а не наукову дисципліну, як нині — на то була модель '-ική (ἐπιστήμη)'
Порівняй:
αἰσχρολογία "соромна річ" (< αἰσχρός "соромний" + -λογία "-слів'я")
ἀντιλογία "протиріччя" (< ἀντί "проти" + -λογία "-слів'я")
ἀκαιρολογία "не відповідна річ"
εὐλογία "добра/гарна річ"
μυθολογία "басня; розказування басень"
μωρολογία "глупа річ"
δοξολογία "хвала, хвалебна річ"
διλογία "повторення"
γενεαλογία "дослідження родоводу"
θεολογία "розсудження про богів"
κουφολογία "легка бесіда"
ματαιολογία "марнослів'я"
тощо
Від "здрій" (що первісно означало "джерело", тепер пропонують давати на "походження, етимологія"):
етимологія
Полонізм – Польщоздрій,
Англіцизм – Англоздрій,
Германізм – Германоздрій...
Як у словах: грабі́ж, платі́ж, краді́ж...
Добре тим, що змінюючи лиш один звук зберігає наголос на останньому складі (на відміну від попередніх пропозицій).
росіянізм – росіяніж
полонізм – полоніж (лядіж)
українізм – україніж
англіцизм – англіж
Мова + наросток -ина, що означає однину чогось. Дослівно, "одиниця чужої мови".
Московськоина, лядськомовина, ягельськомовина.
Російськомовина, польськомовина, анґліськомовина. (За сучасним правописом :) )
Як у словах: журба, турба, ходьба, дільба, стрільба тощо.
Полонізувати — Полонізьба.
Як на мене, Ви пішли геть не тою дорогою. По-перше, навіщо слова на взір "русифікувати", "полонізувати", коли є "московщить" і "польщить"? По-друге, переймать слово з польської мови не значить доконечно, що мову польщать.
Для однини. У множині можна користуватися збірним утямком "-слів'я". Дивіться, наприклад, евфемізм
»Esmi proti ròzdieleigna recene na ‘•ism’ œd -ізм (ідейні течії)«
Чому?
Русизм - московщина, германізм - німеччина, полонізм - польщина...
Доречно, бо ж давні українці вживали "-щина" не лише для земель, але й для тям, пов'язаних з тим народом, наприклад:
r2u.org.ua: арабщина
Ара́бщина — це не лишень земля арабів, але й арабська мова й література, і взагалі будь-що арабське (тобто якби хтось почав в давнину вживати арабізми, людині могли би дорікнути, що у її мові багато арабщини).
Саме так і є.
Моє мовне чуття й здоровий глузд підказують, що суфікс -щина підходить до збірної назви чужих слів, а до окремих щось на взір -изна. Чи не чудно вам звучать слова "галичини", "туреччини" та "німеччини" в множині?
Дам приклади до своїх попередніх слів:
-щина:
"Нам треба виполоти з української всю московщину та польщину"
-изна (-ізм):
"Виполюємо полонізм за полонізмом".
++
+