москвизна, німчизна, польщизна, арабизна, гречизна
Московізм — Москвослів'я,
Полонізм — Польщослів'я,
Ґерманізм — Ґерманослів'я,
Анґліцизм — Анґлослів'я,
Болгаризм — Болгарослів'я...
Від "здрій" (що первісно означало "джерело", тепер пропонують давати на "походження, етимологія"):
етимологія
Полонізм – Польщоздрій,
Англіцизм – Англоздрій,
Германізм – Германоздрій...
Як у словах: грабі́ж, платі́ж, краді́ж...
Добре тим, що змінюючи лиш один звук зберігає наголос на останньому складі (на відміну від попередніх пропозицій).
росіянізм – росіяніж
полонізм – полоніж (лядіж)
українізм – україніж
англіцизм – англіж
Мова + наросток -ина, що означає однину чогось. Дослівно, "одиниця чужої мови".
Московськоина, лядськомовина, ягельськомовина.
Російськомовина, польськомовина, анґліськомовина. (За сучасним правописом :) )
Як у словах: журба, турба, ходьба, дільба, стрільба тощо.
Полонізувати — Полонізьба.
Як на мене, Ви пішли геть не тою дорогою. По-перше, навіщо слова на взір "русифікувати", "полонізувати", коли є "московщить" і "польщить"? По-друге, переймать слово з польської мови не значить доконечно, що мову польщать.
Русизм - московщина, германізм - німеччина, полонізм - польщина...
Доречно, бо ж давні українці вживали "-щина" не лише для земель, але й для тям, пов'язаних з тим народом, наприклад:
r2u.org.ua: арабщина
Ара́бщина — це не лишень земля арабів, але й арабська мова й література, і взагалі будь-що арабське (тобто якби хтось почав в давнину вживати арабізми, людині могли би дорікнути, що у її мові багато арабщини).
Саме так і є.
Моє мовне чуття й здоровий глузд підказують, що суфікс -щина підходить до збірної назви чужих слів, а до окремих щось на взір -изна. Чи не чудно вам звучать слова "галичини", "туреччини" та "німеччини" в множині?
Дам приклади до своїх попередніх слів:
-щина:
"Нам треба виполоти з української всю московщину та польщину"
-изна:
"Подібність не робить зі слова польщизни".