В українській мові: страм із срам «сором», строк із срок, верства із верста, павук із паук, жерсть із жесть. Особливо поширене явище епентези в говірках та просторічному мовленні: радійо, окіян, константувати. Поява епентичного [j] спостерігається також при засвоєнні запозичених слів зі збігом двох голосних: cavalleria → кавалерія. У коренях слів йотація непослідовна (дієз, але авіація, діаспора), втім проєкт Харківського правопису приписує поширити сферу вживання йотованих літер (діяспора, колегіяльний).

гр. ἡ ἐπένθεσις — «вставка»