від псл. kyka «щось загнуте, скручене, сплетене»
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Зачіска, -ки, ж. = Кичка 1. Мет. 208.
Ки́чка, -ки, ж.
1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208.
Уплітка - чуже волосся вплетене в коси.
(Журн. Основа 1961 р).
А як це значення збігається з шиньоном? Там не використовують чуже волосся
E u tœumy gèrêlé (Журн. Основа 1961 р.) nagòlôs dano tac: ‹у́плітка›, abo e Vasyu?