Раптом спинилася [Любуша] здивована і вражена, побачивши афішу на стіні .. Схаменулась, провела рукою по чолу, озирнулась. (І. Кочерга).

від нім. schamen
запозичення із середньоверхньонімецької мови (з архаїчних говірок німецької мови);
свн. schamen, schёmen «соромитися» (в укр. говори проникло, очевидно, у формі schame dich «май сором, схаменись») виникло з двн. scamēn «тс.», пов’язаного з scama «сором» (› свн. schame, schёm(е) › нвн. Scham)
менш переконливе пов’язання з псл. *menǫti «думати, пам’ятати» (Меркулова Этимология 1983, 62);

бр. схамяну́цца