від статкува́ти «добре хазяйнувати, старанно працювати; поводити себе добре, розсудливо»
ста́тний «статечний; заможний Г, Нед»
ста́ток «достаток; майно, власність; [худоба; витрати, потреби, заможність, спроможність О; посуд, судно, місцеперебування, порядок, благоустрій Пі]»
ста́тки «доходи; добро, майно» (мн.)
ста́ткови́й «заможний О; належний до якогось посуду; який знаходиться у посудині Пі»
статкови́тий «статечний; хазяйновитий»
ста́тком «доволі, досить, багато»
статні́ти «тс.»
стато́чний «статечний»
пор. гр. θησαυρός «складовище, скарб, комора, стодола» < τίθημι «ставлю, розміщую, відкладаю, встановлюю, припускаю, осідаю» < піє. *dʰeh₁- «ставити, розміщувати»
Якщо брати скарб за питоме.