Тюркологія — сукупність гуманітарних наук, що вивчають мови, етнографію, історію, літературу, фольклор народів які говорять тюркськими мовами.
Приклад вживання
Перші спроби поставити тюркологію в Україні на той рівень, на якому вона розвивалася в Європі, пов'язуються з іменем всесвітньовідомого орієнталіста Агатангела Кримського (1871—1945 рр.), який почав свою наукову кар'єру в Москві.
Основа 'тюрк-' узята з московської мови. Про це каже хоча б її відсутність в усіх інших слов'янських мовах окрім бовгарської, де вона теж узята з московської — бовгарська відома з потужного московського впливу, та в білоруській. Порівняй:
пол. turkologia
ч. turkologie
слвц. turkológia
срб.-хрвт. туркологиjа/turkologija
слвн. turkologija
Та й та сама турецька основа була запозичена в українську мову як 'турк-' та 'торк-',
Щодо '-знавства' — то скидається на те, що цей суфіксоїд було взято з польскої мови. Про це каже ареал поширення — з усіх слов'янських мов тільки в польскій, білоруській та українській мові, та відсутність засвідченого в словниках окромішного слова ‹знавство› в руській та білоруській мовах за наявності його в польщизні (є слово ‹znawstwo› зі значенням "знання"), а також максимальна продуктивність цієї моделі саме в польскій мові.
А так само і відсутність його в давніх руських пам'ятках, і в Грінченка його нема, ні в Желехівського — у нього лише ‹правознавство›, взяте з діл Франка (гал./зах.-укр.).
Та й до купи первісно, в давнину корінь 'зна-' мав саме семантику знайомства з предметом або вміння, а не розуміння, вивчення чи проінформованості, отже невідповідну семантику, та дарма
—, і за 'тюрк-', і за '-знавство'
???
Основа 'тюрк-' узята з московської мови. Про це каже хоча б її відсутність в усіх інших слов'янських мовах окрім бовгарської, де вона теж узята з московської — бовгарська відома з потужного московського впливу, та в білоруській. Порівняй:
пол. turkologia
ч. turkologie
слвц. turkológia
срб.-хрвт. туркологиjа/turkologija
слвн. turkologija
Та й та сама турецька основа була запозичена в українську мову як 'турк-' та 'торк-',
Щодо '-знавства' — то скидається на те, що цей суфіксоїд було взято з польскої мови. Про це каже ареал поширення — з усіх слов'янських мов тільки в польскій, білоруській та українській мові, та відсутність засвідченого в словниках окромішного слова ‹знавство› в руській та білоруській мовах за наявності його в польщизні (є слово ‹znawstwo› зі значенням "знання"), а також максимальна продуктивність цієї моделі саме в польскій мові.
А так само і відсутність його в давніх руських пам'ятках, і в Грінченка його нема, ні в Желехівського — у нього лише ‹правознавство›, взяте з діл Франка (гал./зах.-укр.).
Та й до купи первісно, в давнину корінь 'зна-' мав саме семантику знайомства з предметом або вміння, а не розуміння, вивчення чи проінформованості, отже невідповідну семантику, та дарма