Тока́та — віртуозна музична п'єса для фортепіано чи органа, витримана в швидкому, чітко ритмованому безперервному русі.
Приклад вживання
Художніх вершин у жанрі класичної старовинної токати досягнув Йоган Себастьян Бах.
Походження
іт. toccata «п’єса в швидкому темпі» пов’язане з дієсловом toccare «доторкатися; грати (на клавішах)», що походить від пізньолат. *toccāre‹*tuccāre «штовхати, бити» звуконаслідувального характеру
