/trojat͡stʋo/~/troᵘjet͡s(ʲ)tʋoᵘ/~/trui̯ɪçtʋu/~/trɐjat͡stʋə/~/trɐjastʋə/,
троıачство/троіачство
troyacystuo
Чит. мїнку під "трійни́цтво".
Спит робити ймено через наросток ‹-ак(ъ)› 'о' воснови, що може творити носіїв котрої пруги: нѡу/новъ-и–новак, лѣу/лѣвъ-и–лѣвак, оун/оунъ-и–оунак.
Тако, беру вузро з давнрус. трои(<*traj-i)"трійний", и тий наросток: лят. triumvir–троıак.
троı•ак•(ь)ство(<*traj•āk•istvo)
» [tʋɔ͡u] «
Lédva e yz ‹•stvo›. Acéi este xtieli œddati sé: [oᵘ] ci [o̝]. Tout: https://ipa.typeit.org/full/ neyma znacœu he [ᵘ], ta sõty tout: 
en.wikipedia.org: Unicode subscripts and superscripts#Superscript IPA
___
Ni [trɐjat͡stʋə ~ trɐjastʋə] iz [ə] za ‹•o› /o/ na cœnçie. Acéi bie tó za pœulnœcynõ rœznomóuvõ? Inose, ta pœunœcyno-rousscoe ‘acagne’ ne e rœuno veatscomou yzvedeignou, he otó u [məlɐˈko].
Spasibœg Vas!
__
Tac, se e za pœunœcynõ mienõ. To, zvõciely [ə] e tam neuzmœgyna, a zamiesty yeyie bui mogla stoyieti togdie, [ɐ], abo cotra vuicha, colo [ʌ]?
/tryi̯nɪt͡stʋo/~/trʏi̯nɪt͡stʋo/~/trɔi̯nɪt͡stʋɐ/~/trəi̯nɪt͡stʋɐ/~/trui̯nɪt͡stʋʷo/~/trɪi̯nɪt͡stʋo/~/trii̯nɪt͡s(ʲ)tʋu/~/trii̯nɪçtʋuoᵘ/~/trəi̯nɪstʋɐ/,
трѡиничство
trœynicystuo
Лят. trium•vir–рус. трѡи•ник, лят. •ātus–рус. •ьство.
Такоже: duumvirātus, доуоумвират–двѡиничство; dominatūs–вєрховєнство, †госпѡдство, famulātus–рѡбство, apostolātus–(церкслов.) апостольство, та йно.
I sé e sloveisno.