Через дорогу іноді перебігали земляні зайці – тушканчики. (О. Донченко).

чаг. тушка̄нжик, таушкан, тур. аз. taušan «т.с.», тат. довшан «заєць» виводяться від дтюрк. tabgš, tavgš «бігати, скакати»;

або від казах. тышқан, ст. уйг. syčγ՚n «миша», карах. سِجْغانْ «миша», тат. тычкан, башк. сысҡан, кирг. чичкан, пдалт. чичкан, шорс. шишқан, узб. sichqon, уйг. چاشقان, туркм. syçan, тур. sıçan «щур», що суть од птур. *sïčgan «миша, щур», що є м'я діяча від *sïč- «какати» та‎ *-gan, букв. «серун».

англ. jerboa

гр. δίπους