дійсно не зрозуміле прочитання... Уши/Вши?

Tam e zuõcoperepisy dano:

{wɕɪ} – po goloscé, {uɕɪ} – po prigoloscé.

Так, загалом <x> перед передньою голоскою є /ʃ/. Але тут є морфологічний чинник; в основі fyx- (← uyx-) на кінці *х має палаталізований рефлекс /ɕ/ через прогресивну палаталізацію від передньої голоски – на письмі <y> латинкою (<ь> д.-рус. кирилиці) перед *х. І сей звук /ɕ/ є перенесено на форму множини з закінченням <-і>.

Це не зразцева українська вимова, а вимова м'якого "с" в деяких галицьких говірках. Та й навіть і там молодь покинула її й вимовляє м'яке "с", як і більшість українців. Мені одна львів'янка якось розказала, що в її краї земляків із польською вимовою м'яких "с" та "ц" не дуже шанують і кажуть на їх глузливо "хлопчі".

"одна львів'янка якось розказала"...

Ви навмисне перекидаєте ввагу з головного на дріб'язок. Це звісна хитрість.

Не перекидаю. Прік Вашої змінки є нерічів – то що є там писати?

/ɕ/ є знак за звучаль, відволоку звука. Річнено же ту звучаль може бути й [sʲ], и [ɕ]. У Шевельова є стаття про ясенно-нібні швибливі терті та притерті приголоски [t͡ɕ], [ʑ], [ɕ] в руській мові, де він пре про ("аргументує", "відстоює") їх питомість.

Що значить "нерічів"? Не можу знайти у словарях.

Єлисіє, то вам уже українські "вуха" стали нерідні, авжеж, міняймо їх на російські "уши". Птьху.

Які ще "уши"???

А що Ви мали на думці, якщо тут не уши?