Я вступив юнгою на пароплав, що плавав по Каспійському морю. (М. Трублаїні)
По сходах швидко дріботів юнга, спускаючись з ключем. (Іван Ле)
Та даремно шаленіють води, й буря на вітрила наляга. Капітан із палуби не сходить, Щиро усміхається юнга. (О. Бердник).

запозичене з голландської мови за російським посередництвом;
гол. jongen «хлопець; юнга» походить від jong «молодий», спорідненого з двн. (› нвн.), днн. дфриз. jung, дангл. geong, англ. young, дісл. ungr, гот. juggs, псл. junъ, укр. ю́ний;

англ. apprentice
пол. chłopiec
нім. Schiffsjunge