"Скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених у багатих вельмож з повними жменями золота" (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 396);
(також) перен. Про людину, що живе самітно, уникаючи спілкування з іншими.
"Наче пташка, вчув я крила, Я, затвірник городський" (Павло Грабовський, I, 1959, 193).
ЗАТВІ́РНИК див. затво́рник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 344.
