*А Ваше ‹Річард› не наслїдує ни ягельську вимову, ни пранецьку, ни нїмецьку, а йно вятську.*
Ну, французькою Рішар (Гічаг), не рИшар. У нас зараз Річард, чи то через *сусіда* чи так хтось вирішив давно, не знаю. Але Річ, Річі, Річік, Річуня звучить, як на мене, краще, ніж рИч, рИчИ, рИчИк чи якось ще. Завжди є винятки або вирішують, що можна так і так, або є слова, які ми ніяк не можемо замінити.
------------------------------
*Ище раз: треба знати правила читання*
Навряд чи люди як я, які сюди зайдуть зможуть це прочитати, а мені головне тут отримати інформацію, а не вчити інші мови чи їхні версії чи щось таке.
------------------------------
*Ну, розвивають ся. А я латиницею й не відгибаю на письмї мову давньоруську чи прасловянську, але сучасну руську, бо "сучасний літературний стандарт" є бридка мова, й ставбою речень и вимовою.*
Вимова, не вимова. Так склалося, так люди говорять *сучасний стандарт* можна доповнити старими словами. Я такої *сучасної руської* ще в сучасності не бачив.
------------------------------
*Так, розумїєте писане мною кирилицею, та я писав їм кирилицею про Ваше лїпше розумїннє в ускорб правильнї віддачї звучання слів.*
Так, розумію. Щодо *правильності* вимови, я не думаю, що є якась верховна особа, яка вказує як правильно вимовляти слова, чи вказувало до цього. Раніше казали умовно *мой*, тепер *мій*. Міняється. Але є сучасна мова та офіційна вимова кожного слова, усе вирішили, і ходжу, і хожу, ходю, уже хто як хоче. Тому є діалекти, а є цей *стандарт*, який також змінюється, той же правопис 2019 року, тепер правильно замість *міф* писати *міт*. Ну, і тд. Я про те, що люди вирішують як правильно що говорити, ми всі, а не так, як хтось говорив і вирішив що так буде правильно за нас.
Але сенс для мене тут завжди був один, зайти, отримати зрозумілу інформацію, вийти. Але, умовно *ⰳⰱⰹⰵ ⰵⱃⱍⱇ* мені не дасть нічого, і я просто зайшов, нічого не отримав, вийшов.
Ну, у них Richard, у Франції вимова *Рішар* чи взагалі *Гічаг* (з їх Р), у нас поки що перекладають *Річард*, хоч англійською й звучить *Ричард* зі своїм *акцентом* на Р і тд. Гадаю, до цього перекладали ім'я по-своємо, от як грецькою Αλέξανδρος (ah-LEX-ahn-drohs), а в нас Олександр.
Усе одно не до кінця розумію, адже головна суть, що яка б не була причина, то ані я, ані будь-хто кому я покажу будь-який із цих текстів чи майже будь-хто на сайті - не зможе взагалі зрозуміти написане, або навіть вимовити й прочитати, бо деякі літери люди просто побачать уперше. Бо головна суть це хоча б один одного розуміти. Я розумію якщо цьому почнуть навчати в школі, зроблять книжки, це буде щось у суспільстві, що люди зможуть як мінімум прочитати, але коли я це бачу, це як коли я дивлюся на якісь математичні формули, в яких нічого не тямлю.
Кирилиця так, вона має свої обмеження, деякі звуки написати неможливо, але так і працюють мови, язики тощо. Як в англ мові відбувається вимова слова, то вже взагалі я мовчу, написано *оо*, а вимовляється завжди по-різному.
Мови постійно розвиваються, 2500 років тому ми говорили так. 1000 років тому по-іншому. 300 років тому ми вживали якісь *ѣ*, зараз говоримо так, як говорять зараз, хтось із діалектом, хтось переходить на укр мову після рос (як я). Мови постійно змінюється, тому якщо її змінити повністю на те, що в нас *колись було*, виходить так, що от я + напевно 99% людей навіть не можуть прочитати. Стара англ мова взагалі була не схожа на сучасну (як я бачив).
Наша мова гарна, милозвучна, має свої правила/діалекти й тд, як, напевно, усі мови, а якщо треба вимовити якесь слово то напишуть як треба, будь це хожу, ходю, ходжу. Стала такою протягом тисячоліть. Єдине, на мою думку, яку має проблему наша мова, це або деякі запозичення, які можна легко замінити укр словом (як фарба - краска), або малий ужиток (якщо він узагалі є) од-. Себто (пішов од тебе). Тільки через милозвучність не вистачає останнього, бо *пішов від тебе* уже тяжко вимовити. А останнє, що може не подобатися, що ми читаємо 99% слів так, як пишемо, але -шся, -чці, і тд пишемо по-одному, а маємо казати по-іншому. Уже легше б зробити так, щоб усе, що кажемо, так і пишемо.
І чому ще я не бачу причини щось таке робити комусь крім того, що 99% це не прочитають, адже це *ⰳⰱⰹⰵ ⰵⱃⱍⱇ*. Усе розвивається, 10000 років тому навіть уявити не можу, які там звуки наші пращури вимовляли, але ж ніхто не буде намагатися відродити мову наших пращурів 10000 років тому, чи 20000 років тому. Як то бачив кажуть *люди пішли з Африки*, але ж ми не будемо намагатися знайти чи говорити мовою тих людей, бо це *наша* мова сотні тисяч років тому, наша справжня, яку треба повернути. Тож з'являється інше питання, чому саме повертати мову з 900 років, чи 1400 років, а не з 500 років до нашої ери чи говорити якоюсь мовою з Африки? Бо ми маємо інформацію тільки про мову *середньовіччя* й далі? А сенс тоді взагалі повертати те, якщо перед тим, як говорили такою *Руською*, говорили *Праслов'янською*, а до цього якоюсь *Прабалтослов'янською*, а ще раніше *Праіндоєвропейською*, а перед тим - та хто його взагалі знає. Якщо відродити руську, чи повернути слова в нашу мову, аби зробити її більш *українською/руською*, здорово, супер. Але повертати мову взяту з якогось періоду, бо тоді так говорили, але 500 років до того по-іншому, ну, я ані це не зрозумію, ані мову.
Ви написали кирилицею, і хоч якісь слова змінені під, як я розумію, більш стару вимову, я можу все ідеально прочитати. Але інше, це те саме для мене, що читати *ⰳⰱⰹⰵ ⰵⱃⱍⱇ*.
*A ce xiba ne ukrajinskoju?*
Так, це не українською.
Це незрозуміло що для будь-кого з України. Як і *{t͡ʃɘˈræmʌ̝x}* для повсякденної людини, яка це бачить уперше. Ми живемо не в 1023 році, не в 523 році, я прийшов сюди знайти аналоги запозичених слів або нові слова, бо я перекладаю відьмака 3 для української спільноти вже дев'ять місяців і майже закінчив, а якщо я буду вживати якісь *cuiriliçeiõ tacoho* чи *cerèmox* чи *ⰳⰱⰹⰵ ⰵⱃⱍⱇ* чи *Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ*, замість зрозумілої всім в Україні мови - то мій переклад одразу піде в кошик, а я - на три літери.
Повернути старе справжнє укр слово, як якесь копіє/копія (спис), краска (фарба), строїти (будувати) або зробити нове слово, яке матиме суть, як *торгівня* (крамниця) - це одне.
Але писати незрозумілі нікому тексти (під нікому я маю на увазі 99.99% людей в Україні, тож *а я розумію* тут не пройде) це маразм. Я не намагаюся нікого образити, принизити, навпаки, судячи з того, скільки на словотворі слів були додані через пана/пані אלישע פרוש я тільки пишаюся цією роботою, адже чимало я тут знайшов потрібних мені слів.
Тільки ця ніби *давньоукраїнська латинкою* це вже фанатизм. Добре, якщо будь-який умовно *фанатизм* є в групі людей, що на цьому знаються, які один одного розуміють і який не виходить за умовні межі. Але це сайт, на який заходять українці, як я, чи пан Василь, які це читають - і не розуміють ані слова.
P.S. Не знаю в чому *прикол* писати так, адже ані кирилиця, ані латинка, ані будь-що з цього - не є українським.
Дякую!