Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriends
Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriends
Думаю не про це, та все ж: чув десь, що правильно не “доброго дня”, а “добрий день”, оскільки є традиційна відміна “добридень”. Це правда?
Думаю не про це, та все ж: чув десь, що правильно не “доброго дня”, а “добрий день”, оскільки є традиційна відміна “добридень”. Це правда?
Приписне мовознавство. Українська розвинула своє привітання “доброго ранку/дня/вечора” в родовому відмінку. Обидві подоби правильні.
Думаю не про це, та все ж: чув десь, що правильно не “доброго дня”, а “добрий день”, оскільки є традиційна відміна “добридень”. Це правда?
Приписне мовознавство. Українська розвинула своє привітання “доброго ранку/дня/вечора” в родовому відмінку. Обидві подоби правильні.
Ви це самі вивели, чи десь заглядали в словники?
Думаю не про це, та все ж: чув десь, що правильно не “доброго дня”, а “добрий день”, оскільки є традиційна відміна “добридень”. Це правда?
Теж таке чула, та не думаю, що це прям аж така жахлива хиба.
Ви це самі вивели, чи десь заглядали в словники?
Хороше питання. По-перше, шо таке “неправильно”? Якшо лексема не порушує граматики, фонетики, тоді це питання звичності/незвичності, тобто традиції вживання. Коли одна людина вперше по-йнакшому вживає слово, сполуку, зворот, то можна робити висновок, шо це помилка. А коли жменя людей так починає казати, то можна стверджувати, шо це новотвір. Давні вітання були в називному відмінку - “добрий день” - тому це первісна подоба. Подоби в родовому відмінку вкраїнської граматики не поршують і витворилися небезпідставно. Вони виникли як більше прямі побажання за “добрий ранок/день/вечір” - “доброго ранку [тобі/вам]” (хоча подоби в називному відмінку то є також побажання). У мережі знаходжу думки мовозовців, шо мовна традиція показує переважене вживання “доброго ранку” в родовому, але “добрий день” і “добрий вечір” у називному відмінку, й на це дається доказ існування стягнених подіб “добри́день” і “добри́вечір”, але відсутність “добри́ранок”.
Тут і тут згадано, шо подоби “доброго дня” та “доброго вечора” є “штучні” та виникли досить недавно через мовців московської, котрі не знали рідних українських вітань і під упливом “доброго ранку” переробили й два їнші вітання на такий шиб. Про давність я не сперечатимуся, можливо, “доброго дня/вечора” дійсно новіші за “доброго ранку”. У корпусі ГРАК таки є поодинокі згадки “доброго дня” та “доброго вечора”, раніші за згадану ймовірну появу лише “10-12 років тому”, хоча їх ужиток справді не такий частий як “доброго ранку”. Але за “штучність” таких подіб і виведення їх через московську я не погоджуюся.
Отут даються слова Олександра Пономарева, котрий каже, шо “доброго ранку/вечора” вигадали колишні рідні мовці московської. Особисто з цим ніяк погодитися не можу, бо чув їх і сам у Львові ше зі школи, й мовці московської, котрі лише переходять на вкраїнську рідко коли відхиляються від норм української мови, й найчастіше зближують українську до московської, а не витворяють нове слівство. Про мене, саме такі мовці найбільш несхильні до новотворів. Стягненої подоби “добриранок” не засвідчено в живій мові, нейімовірніше, бо вкраїнці, видно, рідко коли віталися “добрий ранок” загалом, а частіше просто казали “добрий день/добридень” відрання. У словнику Кримського до “доброго ранку” в дужках записана примітка “только у интеллигентов”. Та й “добридень/добривечір” не поширені цілою країною, я такі вітання ледве де чув у себе від людей. Це не вплив незнавців української, а зближення подіб для відповідності. І то є чудово, шо вкраїнська здатна створювати нові вітання, а кликати такий розвиток штучним нещиро. Штучно це називати такий вжиток неправильним та непритаманним для нашої мови й приписувати правильні вживання. Були би такі подоби непритаманні, то їх би ніколи й не було, бо нема схожих у сусідів. Замість того шоб підтримувати цей розвиток і чесно описати, люди хапають його за хвіст і кличуть штучним. Мовний вжиток із часом самостійно вирівняється й буде видно, котра подоба та де (бо ми всі розмовляємо по-різному) переможе. Шукаючи наштовхнувся на схожу думку мовознавиці , яка це називає вирівнюванням.
«Є суперечки, як правильно — “Добрий день” чи “Доброго дня”. Дехто намагається довести тільки один варіант. Насправді правильні обидва. Що більше варіантів, то багатша мова»
> Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
> https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriends
Там небагато митей, коли звучить українська, але з них вимова посередня. А ось білоруська жахлива. Спершу просто московська (“день” замість “дзень”), а далі якась дивна мішанка, яку без знання білоруської я можу почути. Тарашкевиця.
> Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
> https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriendsТам небагато митей, коли звучить українська, але з них вимова посередня. А ось білоруська жахлива. Спершу просто московська (“день” замість “дзень”), а далі якась дивна мішанка, яку без знання білоруської я можу почути. Тарашкевиця.
Знаю, тому дивне питання трохи. Та втім мене цікавило, чи добре вона вимовила слово “використовуватися”. Мені здалося, що вона не огубила “В” перед “У”.
> Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
> https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriendsТам небагато митей, коли звучить українська, але з них вимова посередня. А ось білоруська жахлива. Спершу просто московська (“день” замість “дзень”), а далі якась дивна мішанка, яку без знання білоруської я можу почути. Тарашкевиця.
Та так… якось геть дивно, чому вона обрала сама “жестачайши”, замість чогось іншого.
https://www.youtube.com/watch?v=Jk69HdJaLgc&t=467s&ab_channel=slidan
Цікаво було б проаналізувати й вимову з цього відео, а заразом і сьогоденні тяглості.
Перше мабуть, це 1) постійне щокання (старші мовці, що я чув, хоча б деколи шокають), друге було б 2) укання (відмінювання слів у родовому відмінку на -у) а третє, як уже багато сказали, 3) вимова. Поки дам такі.
Ви це самі вивели, чи десь заглядали в словники?
Хороше питання. По-перше, шо таке “неправильно”? Якшо лексема не порушує граматики, фонетики, тоді це питання звичності/незвичності, тобто традиції вживання. Коли одна людина вперше по-йнакшому вживає слово, сполуку, зворот, то можна робити висновок, шо це помилка. А коли жменя людей так починає казати, то можна стверджувати, шо це новотвір. Давні вітання були в називному відмінку - “добрий день” - тому це первісна подоба. Подоби в родовому відмінку вкраїнської граматики не поршують і витворилися небезпідставно. Вони виникли як більше прямі побажання за “добрий ранок/день/вечір” - “доброго ранку [тобі/вам]” (хоча подоби в називному відмінку то є також побажання). У мережі знаходжу думки мовозовців, шо мовна традиція показує переважене вживання “доброго ранку” в родовому, але “добрий день” і “добрий вечір” у називному відмінку, й на це дається доказ існування стягнених подіб “добри́день” і “добри́вечір”, але відсутність “добри́ранок”.
Тут і тут згадано, шо подоби “доброго дня” та “доброго вечора” є “штучні” та виникли досить недавно через мовців московської, котрі не знали рідних українських вітань і під упливом “доброго ранку” переробили й два їнші вітання на такий шиб. Про давність я не сперечатимуся, можливо, “доброго дня/вечора” дійсно новіші за “доброго ранку”. У корпусі ГРАК таки є поодинокі згадки “доброго дня” та “доброго вечора”, раніші за згадану ймовірну появу лише “10-12 років тому”, хоча їх ужиток справді не такий частий як “доброго ранку”. Але за “штучність” таких подіб і виведення їх через московську я не погоджуюся.
Отут даються слова Олександра Пономарева, котрий каже, шо “доброго ранку/вечора” вигадали колишні рідні мовці московської. Особисто з цим ніяк погодитися не можу, бо чув їх і сам у Львові ше зі школи, й мовці московської, котрі лише переходять на вкраїнську рідко коли відхиляються від норм української мови, й найчастіше зближують українську до московської, а не витворяють нове слівство. Про мене, саме такі мовці найбільш несхильні до новотворів. Стягненої подоби “добриранок” не засвідчено в живій мові, нейімовірніше, бо вкраїнці, видно, рідко коли віталися “добрий ранок” загалом, а частіше просто казали “добрий день/добридень” відрання. У словнику Кримського до “доброго ранку” в дужках записана примітка “только у интеллигентов”. Та й “добридень/добривечір” не поширені цілою країною, я такі вітання ледве де чув у себе від людей. Це не вплив незнавців української, а зближення подіб для відповідності. І то є чудово, шо вкраїнська здатна створювати нові вітання, а кликати такий розвиток штучним нещиро. Штучно це називати такий вжиток неправильним та непритаманним для нашої мови й приписувати правильні вживання. Були би такі подоби непритаманні, то їх би ніколи й не було, бо нема схожих у сусідів. Замість того шоб підтримувати цей розвиток і чесно описати, люди хапають його за хвіст і кличуть штучним. Мовний вжиток із часом самостійно вирівняється й буде видно, котра подоба та де (бо ми всі розмовляємо по-різному) переможе. Шукаючи наштовхнувся на схожу думку мовознавиці , яка це називає вирівнюванням.
«Є суперечки, як правильно — “Добрий день” чи “Доброго дня”. Дехто намагається довести тільки один варіант. Насправді правильні обидва. Що більше варіантів, то багатша мова»
Дуже дякую за пояснення. Я теж думав, що це вирівнювання для спрощення мови. Та сумніви й волання про штучність я розумію – воно йде від того, що наша нинішня мова це хаотичний витвір сталінських мовознавців, дещо виправлений по здобутті незалежності, на яку переходять десятки тисяч людей з російської зі своїми знаннями й упередженнями, у той час як наше мовознавство є заслабе, щоб давати з цим усім раду.
Там небагато митей, коли звучить українська, але з них вимова посередня. А ось білоруська жахлива. Спершу просто московська (“день” замість “дзень”), а далі якась дивна мішанка, яку без знання білоруської я можу почути. Тарашкевиця.
Тарашевиця? Ви мабуть хотіли сказати “трасянка”?
Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriends
Zagalomy e uimóuva terpima.
Izocrema slouxax uimóuvõ /ɪ/. Napr., u priemno poznaiomiti sea, uicoristovouati, baliadrasiti móuvi /ɪ/ meidyu [ɪ] ta [ɪ̞], cyto dobra uimóuva e. Ta ouge u mene zuati e /ɪ/ nizie ou yui: [ɨ], a tô e zla/xuibna uimóuva.
Dougie mi rézieity ouxo [v], napr., u: uicoristôuouati ci zuati.
__
Xotya puitanïe bé tout o uimóuvé, xtéu buimy ocremo dodati o slovoladé samé.
Ya buimy zamésty priemno poznaiomiti sea guiliu recti: rad eimy znacomosti / znaiomosti ( is Vami) ci rad eimy Vas znati ci rad eimy Vas znau ci priemno résti Vas ci rad eimy Vas résti, rad eimy Vas réu, rad eimy nasyé znacomosti / znaiomosti ci dougie priemno.
Zamésty uicoristôuouati e radxie recti: coristati iz.
Dobroho dnya / veceora / rancou proti Dobruy deny / veceur mogeity bouti œd rœuzen receiny is rœuznami déyeslovami, he oto:
Bagiaiõ Vam / ti dobroho dnya → Dobroho dnya ta Imai(te) dobruy deny ci Xay ti / Vam bõdeity dobruy deny → Dobruy deny.
Тарашевиця? Ви мабуть хотіли сказати “трасянка”?
От дурень. Та.
Любі словолюби, скажіть-но мені будь ласка, чи добра вимова в українки в цьому відео?
https://www.youtube.com/watch?v=DO1xZ3XiesE&ab_channel=WorldFriendsZagalomy e uimóuva terpima.
Izocrema slouxax uimóuvõ /ɪ/. Napr., u priemno poznaiomiti sea, uicoristovouati, baliadrasiti móuvi /ɪ/ meidyu [ɪ] ta [ɪ̞], cyto dobra uimóuva e. Ta ouge u mene zuati e /ɪ/ nizie ou yui: [ɨ], a tô e zla/xuibna uimóuva.Dougie mi rézieity ouxo [v], napr., u: uicoristôuouati ci zuati.
Знаю, було таке.
__
Xotya puitanïe bé tout o uimóuvé, xtéu buimy ocremo dodati o slovoladé samé.Ya buimy zamésty priemno poznaiomiti sea guiliu recti: rad eimy znacomosti / znaiomosti ( is Vami) ci rad eimy Vas znati ci rad eimy Vas znau ci priemno résti Vas ci rad eimy Vas résti, rad eimy Vas réu, rad eimy nasyé znacomosti / znaiomosti ci dougie priemno.
Zamésty uicoristôuouati e radxie recti: coristati iz.
Чому? РУСи це слово знають: https://r2u.org.ua/s?w=використовувати&scope=all&dicts=all&highlight=on
Хоча Грінченків словар, ні: http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
Dobroho dnya / veceora / rancou proti Dobruy deny / veceur mogeity bouti œd rœuzen receiny is rœuznami déyeslovami, he oto:
Bagiaiõ Vam / ti dobroho dnya → Dobroho dnya ta Imai(te) dobruy deny ci Xay ti / Vam bõdeity dobruy deny → Dobruy deny.
Не зрозумів цієї частини.
Тарашевиця? Ви мабуть хотіли сказати “трасянка”?
От дурень. Та.
Та буває. Але чому Ви так часто плутаєте слова? Без образ, питаю з цікавості.
Та буває. Але чому Ви так часто плутаєте слова? Без образ, питаю з цікавості.
Тут, бо невважний. А так я давно вже думаю, шо в мене може бути легка дислексія. Якшо довго дивлюся на текст, то очі часто починають пливти, могли помітити, шо деколи переставляю склади місцями. Більшість я виправляю після перечитування, але деякі не помічаю навіть після третього, четвертого перечиту.
Та буває. Але чому Ви так часто плутаєте слова? Без образ, питаю з цікавості.
Тут, бо невважний. А так я давно вже думаю, шо в мене може бути легка дислексія. Якшо довго дивлюся на текст, то очі часто починають пливти, могли помітити, шо деколи переставляю склади місцями. Більшість я виправляю після перечитування, але деякі не помічаю навіть після третього, четвертого перечиту.
Ого, ясненько…