гілка, щоби викладати посилання на різні дописи та відео, де потрібна підпора
гілка, щоби викладати посилання на різні дописи та відео, де потрібна підпора
Привіт усім, дуже потрібна ваша допомога. Напишіть будь ласка під ось цим відео, що Крим позначено на мапі неправильно, і він належить Україні. Напишіть різні коментарі, щоби не виглядало як атака ботів. Займе небагато, а справедливости в цьому світі буде більше.
Чудова йдея, Максиме! Сам маю список видив/дописів, де потрїбна є підпора воднодумцїв. Правда, не тямлю шчодо Вашойи просьби написати під даним Вами видивом, шчо Крим позначено на картї неправильно. Крим належить Украйинї, але нинї’го є відлучено від єйи. Тепер його майже всюди позначають частью московшчини. Лїпше є спочатку повернути’го до Вкрайини, нїж марно доводити, шчо він є вкрайинський.
Мир! Так само потребую поміч. Недавно надбав їм се видиво. В ньому нашу Давньовкрайинську державу називають ‘Russia’ (5:13). Коли можете, пояснїть, будь ласка, в коментарих, шчо Давня Русь не є ‘Russia’, й має мало спільного з московшчиною.
Né ceoho poyasniti. U pameatcax latinscoiõ móuvoiõ za sèrêdnyorousscoyui dobui znaci slovo ‹Russia› Rousy-Oucrayinõ a ne Veatscinõ. Na pr., na mapax:
mapa Radzivilla, izdana Willemomy Blauomy 1613, slovo ‹Rußia› e pisano latinscoiõ móuvoiõ tam, de e Galicina ta Podœulïe, a tam, de e Veatscina, pisano e: ‹Magni Dvcis ( = ducis) Moscoviæ Confinia› “rõbegi/graniçui/medyui Velicoho Voyevœudstua Moscóuscoho”, a ne ‹Russia/Rußia› ;
na mapé 1710, izdané Abrahamomy Allardomy, ‹Russia Rubra› (“Cervena Rousy”) e Galicina i Pocõtïe ta Oucrayina — tô bui Pravo- i Lévobèrêgyna Oucrayina ;
na mapé 1712, izdané Johannomy Baptistomy Homannomy, e pisano i ‹Russia Rubra› i ‹Ukraina› crœuzy usiõ Oucrayinõ ;
na mapax 1750 ta 1765 Tobia Johanna Mayera e pisano i ‹Ukrain› i ‹Red Russia›, de imeamy ‹Red Russia› e znacyeino zemyui œd Yaroslavya ta Pèremuislya do Bélgòrôda (nuiné Veatscina) ;
na mapé 1648 Guillauma Levasseura de Beauplan e ‹Russiæ Pars› (“Cray Rousi, Rousscuy Cray, Ceasty Rousi”) pisano tam, de Galicina e, meidyu Podœulïemy (‹Podolia›) ta Voluinïõ (‹Volyniæ Pars› “Cray Voluini, Voluinscuy Cray, Ceasty Voluini”), a tam de Veatscina e, pisano e: ‹Magni Ducatus Moscoviæ Pars› a ne ‹Russia›. Tô bui ‹Russia› tacui e Oucrayina, ne Veatscina.
Né ceoho poyasniti. U pameatcax latinscoiõ móuvoiõ za sèrêdnyorousscoyui dobui znaci slovo ‹Russia› Rousy-Oucrayinõ a ne Veatscinõ. Na pr., na mapax:
mapa Radzivilla, izdana Willemomy Blauomy 1613, slovo ‹Rußia› e pisano latinscoiõ móuvoiõ tam, de e Galicina ta Podœulïe, a tam, de e Veatscina, pisano e: ‹Magni Dvcis ( = ducis) Moscoviæ Confinia› “rõbegi/graniçui/medyui Velicoho Voyevœudstua Moscóuscoho”, a ne ‹Russia/Rußia› ;
na mapé 1710, izdané Abrahamomy Allardomy, ‹Russia Rubra› (“Cervena Rousy”) e Galicina i Pocõtïe ta Oucrayina — tô bui Pravo- i Lévobèrêgyna Oucrayina ;
na mapé 1712, izdané Johannomy Baptistomy Homannomy, e pisano i ‹Russia Rubra› i ‹Ukraina› crœuzy usiõ Oucrayinõ ;
na mapax 1750 ta 1765 Tobia Johanna Mayera e pisano i ‹Ukrain› i ‹Red Russia›, de imeamy ‹Red Russia› e znacyeino zemyui œd Yaroslavya ta Pèremuislya do Bélgòrôda (nuiné Veatscina) ;
na mapé 1648 Guillauma Levasseura de Beauplan e ‹Russiæ Pars› (“Cray Rousi, Rousscuy Cray, Ceasty Rousi”) pisano tam, de Galicina e, meidyu Podœulïemy (‹Podolia›) ta Voluinïõ (‹Volyniæ Pars› “Cray Voluini, Voluinscuy Cray, Ceasty Voluini”), a tam de Veatscina e, pisano e: ‹Magni Ducatus Moscoviæ Pars› a ne ‹Russia›. Tô bui ‹Russia› tacui e Oucrayina, ne Veatscina.
У тім видивї йдеть ся про Московшчину. Тобто словом ‘Russia’ звуть и Московшчину, й Давню Русь, рівняючи ю, ниби Русь бї Рання Московшчина. До речи, га на якім тлї звете Московшчину ‘Veatscina’?
Né ceoho poyasniti. U pameatcax latinscoiõ móuvoiõ za sèrêdnyorousscoyui dobui znaci slovo ‹Russia› Rousy-Oucrayinõ a ne Veatscinõ. Na pr., na mapax:
mapa Radzivilla, izdana Willemomy Blauomy 1613, slovo ‹Rußia› e pisano latinscoiõ móuvoiõ tam, de e Galicina ta Podœulïe, a tam, de e Veatscina, pisano e: ‹Magni Dvcis ( = ducis) Moscoviæ Confinia› “rõbegi/graniçui/medyui Velicoho Voyevœudstua Moscóuscoho”, a ne ‹Russia/Rußia› ; na mapé 1710, izdané Abrahamomy Allardomy, ‹Russia Rubra› (“Cervena Rousy”) e Galicina i Pocõtïe ta Oucrayina — tô bui Pravo- i Lévobèrêgyna Oucrayina ; na mapé 1712, izdané Johannomy Baptistomy Homannomy, e pisano i ‹Russia Rubra› i ‹Ukraina› crœuzy usiõ Oucrayinõ ; na mapax 1750 ta 1765 Tobia Johanna Mayera e pisano i ‹Ukrain› i ‹Red Russia›, de imeamy ‹Red Russia› e znacyeino zemyui œd Yaroslavya ta Pèremuislya do Bélgòrôda (nuiné Veatscina) ; na mapé 1648 Guillauma Levasseura de Beauplan e ‹Russiæ Pars› (“Cray Rousi, Rousscuy Cray, Ceasty Rousi”) pisano tam, de Galicina e, meidyu Podœulïemy (‹Podolia›) ta Voluinïõ (‹Volyniæ Pars› “Cray Voluini, Voluinscuy Cray, Ceasty Voluini”), a tam de Veatscina e, pisano e: ‹Magni Ducatus Moscoviæ Pars› a ne ‹Russia›. Tô bui ‹Russia› tacui e Oucrayina, ne Veatscina.
У тім видивї йдеть ся про Московшчину. Тобто словом ‘Russia’ звуть и Московшчину, й Давню Русь, рівняючи ю, ниби Русь бї Рання Московшчина. До речи, га на якім тлї звете Московшчину ‘Veatscina’?
Xayi u tœumy vidié i zovõty Veatscinõ slovomy ‘Russia’, ta — isce raz — ya’smi Vam cazau cyto se slovo znaci u pameatcax latinscoiõ móuvoiõ u XVII-XVIII stolétïax, a znaci Oucrayinõ, ne Veatscinõ, a Veatscinõ u tuixge pameatcax zuõ slovomy ‘Moscovia’, ne ‘Russia’. Cé u tœumy vidié sõty pripisali slovo ‘Russia’ Veatsciné, e yix zaguil (“problem”) — œdneséte yix ic mapam.
Veatscina e œd imene plemene Veatityœu.
Xayi u tœumy vidié i zovõty Veatscinõ slovomy ‘Russia’, ta — isce raz — ya’smi Vam cazau cyto se slovo znaci u pameatcax latinscoiõ móuvoiõ u XVII-XVIII stolétïax, a znaci Oucrayinõ, ne Veatscinõ, a Veatscinõ u tuixge pameatcax zuõ slovomy ‘Moscovia’, ne ‘Russia’. Cé u tœumy vidié sõty pripisali slovo ‘Russia’ Veatsciné, e yix zaguil (“problem”) — œdneséte yix ic mapam.
То Вам є байдуже, шчо Московшчину зовуть словом ‘Russia’ й ним же зовуть Давню Русь?
œdneséte yix ic mapam
Не розумїю. Пояснїте, будь ласка, шчо значить “ic”.
Xayi u tœumy vidié i zovõty Veatscinõ slovomy ‘Russia’, ta — isce raz — ya’smi Vam cazau cyto se slovo znaci u pameatcax latinscoiõ móuvoiõ u XVII-XVIII stolétïax, a znaci Oucrayinõ, ne Veatscinõ, a Veatscinõ u tuixge pameatcax zuõ slovomy ‘Moscovia’, ne ‘Russia’. Cé u tœumy vidié sõty pripisali slovo ‘Russia’ Veatsciné, e yix zaguil (“problem”) — œdneséte yix ic mapam.
То Вам є байдуже, шчо Московшчину зовуть словом ‘Russia’ й ним же зовуть Давню Русь?
œdneséte yix ic mapam
Не розумїю. Пояснїте, будь ласка, шчо значить “ic”.
‹ic› “to, towards”, ← prasl. *ku(n)-
A Vam cyto bœulxye vadity, oge slovomy ‹Russia› znaceaty Veatscinõ abo Rousy-Oucrayinõ?
‹ic› “to, towards”, ← prasl. *ku(n)-
А відки тамо є “i”?
A Vam cyto bœulxye vadity, oge slovomy ‹Russia› znaceaty Veatscinõ abo Rousy-Oucrayinõ?
Оскільки словом “Russia” вже зовуть Московшчину, то вадить, оже ним же зовуть и Русь. Та в тім видивї не лише зовуть Русь и Московшчину тїм же словом, а й узагалї відносять Русь до Московшчини.
‹ic› “to, towards”, ← prasl. *ku(n)-
>>
А відки тамо є “i”?
>>
Tô e t. z. “milozuõzyno i” (po pricladou imene “α euphonicum” u daunyogrecyscé), rozdéliti prigòlôsné, na pr. ‹nesõ ic vodé› [nɛ̝ˌsʊʷkwoˈdʲi͡eʲ], ale ‹nesõty ic vodé› [nɛ̝ˌsʊʷtʲɘkwoˈdʲi͡eʲ].
Pèrêd /k-, t-/ ‹ic› mogeity bouti móuvleno [(ɪ)x, (i)x, (ɘ)x], na pr.: ‹nesemo ic ti› [nɛ̝sɛ̝ˈmʷɔxtɪ].
Pèrêd /b-, d-, d͡ʒ-, ʒ-, z-/ ta leubovœulno i pèrêd /l-, m-, n-, r-, w-/ e ‹ic› móuvleno he [(ɪ)g, (i)g, ɘ(g)], na pr.: ‹blizye ic veceorou› [ˌblɪ͡ɘ(ʲ)̜ʒɛ̝gˈw(ɪ̯)͡ɛt͡ʃoru].
Pèrêd duoma prigòlôsnoma (xotya incoli i pèrêd odinomy prigòlôsnomy) ci bœulxye e coristati iz ‹co› ci ‹cõ›: ‹prosiõ co stolou› [ˌpru̯͡ɔʃʊkɔˈstu̯͡ɔ͜ɒ̯lu] ci ‹prosiõ cõ stolou› [ˌpru̯͡ɔʃʊkʊˈstu̯͡ɔ͜ɒ̯lu], xotya i ‹prosiõ ic stolou› [ˌpru̯͡ɔʃʊxˈstu̯͡ɔ͜ɒ̯lu] mogeity bouti.
A Vam cyto bœulxye vadity, oge slovomy ‹Russia› znaceaty Veatscinõ abo Rousy-Oucrayinõ?
Оскільки словом “Russia” вже зовуть Московшчину, то вадить, оже ним же зовуть и Русь. Та в тім видивї не лише зовуть Русь и Московшчину тїм же словом, а й узагалї відносять Русь до Московшчини.
Nou, to tô e Vasyu zaguil i tuix cto slovomy ‹Russia› zoveity Veatscinõ. ‹Russia› bé ranéxye znacilo Rousy-Oucrayinõ neigy Veatscinõ. ‹Russia› e prosto latinscê slovo za Rousy.
Привіт. Добре, що така гілка в нас існує – давно про це думав. Ось тут потрібна допомога, бо, як завжди, народне стадо цілком підтримує запозичені слова і не уявляє, як без них жити. Можна було би не перейматися, але пару голосів “за” не завадили би: https://www.facebook.com/olha.vasylieva.litred/posts/pfbid06ob6Yxsw3m9V8WqnYa5ShyoWN1wpMUYgvQMh4E3YrGxtcekYmPPuYsWdmdWf9WTyl?comment_id=1566946644095424
Хоча бажано було би таку сужбу взаємопідтримки десь на Фейсбуку облаштувати, бо Толоку не так часто читають, як я собі думаю.
Привіт. Добре, що така гілка в нас існує – давно про це думав. Ось тут потрібна допомога, бо, як завжди, народне стадо цілком підтримує запозичені слова і не уявляє, як без них жити. Можна було би не перейматися, але пару голосів “за” не завадили би: https://www.facebook.com/olha.vasylieva.litred/posts/pfbid06ob6Yxsw3m9V8WqnYa5ShyoWN1wpMUYgvQMh4E3YrGxtcekYmPPuYsWdmdWf9WTyl?comment_id=1566946644095424
Хоча бажано було би таку сужбу взаємопідтримки десь на Фейсбуку облаштувати, бо Толоку не так часто читають, як я собі думаю.
Не бійтеся. Свідомі толоку читають.
Я пропоную створити балачку на Фейсбуку для швидкого обміну повідомленями. Кожен учасник балачки може закинути посилання на обговорення, де йому потрібна підтримка: або вподобаннями його відповідей, або участю в обговоренні. Якщо збереться бодай троє-четверо людей, які готові були би придиліти трохи часу, наші суперечки виглядатимуть значно краще, ніж сварка одного божевільного з натовпом, який повторює давно завчені доводи про “без запозичень не можна”, “запозичення розвивають”, “як сказати комп’ютер і телефон” ітп. Кого зацікавило – напишіть мені повідомлення на ФБ (https://www.facebook.com/Jevhen.Shulha/) і будемо допомагати одне одному.
Уже створили. Але все одно пишіте Євгенові.