Слова-синоніми (запозичені слова-синоніми) – черпані слова, які не витіснили питомих слів, вони тільки збагатили мову. В основному це прикметники, а також похідні цих прикметників. Не бачу підстав викидати такі слова.
Слова-зозуленята – черпані слова, які з якихось причин витіснили, або витісняють питомі слова. Наприклад:
На кшталт (на зразок) фарба (краска), дах (криша), безкоштовний, безкоштовно (безплатний, безплатно), мати рацію (бути правим), термін (строк), сенс (змисл), смаколик (ласощі), тюрма (в’язниця) тощо.
Такі слова слід вилучати з мови.
Звичайні запозичення – черпані слова, які потрапили до нас з різних мов, не мають відповідників в нашій мові.
Треба дивитись на кожне слово. Якщо це усталене слово, давно вживається в різних місцинах нашої країни, то чи потрібно вилучати це слово?
Инша річ, коли йде мова про черпані слова, які борються за “місце під солнцем” в нашій мові.
Наприклад:
Велосипед, ровер; цукор, сахар; краватка, галстук; парасолька, зонт; ізюм, родзинки тощо.
Більшість цих слів (такі пари) треба вилучати, шукати питомі відповідники.
Семантичні запозичення – слова наче всі наші, але зміст/наповнення/семантика чужинська.
Наприклад:
Виглядати (мати вигляд) - выглядеть, тим не менше (проте, однак) - тем не менее.
Такі калькування потрібно вилучати з мови, уникати їх вживання.
(Ще додам:
Наприклад, Південно-Західна залізниця. Вона південно-західна по відношенню до кого?
Також справжні московізми, як, наприклад, копійка, район, область, губернатор треба також вилучати, бо несуть чужинську семантику).
Запозичення-неологізми, або черпані слова-новослів’я – слова, які недавно, не дуже давно прийшли до нас з різних мов.
Більшість з цих слів потрібно перекладати, бо інакше мова перетвориться на смітник.