За останні роки 2 помітив усе частіше вимовно та письмово “усих” та “всим” при відмінюванні слів “весь/все/всі”. Раніше не чув такого взагалі. І говірковою таку рису назвати складно, не знаю навіть як би вона постала, оскільки там *ě, а перед /s/ якихось звукових обмежень не мало би бути. Як я розумію, таке чути в тих, хто раніше говорив московською, але й в московській такої вимови нема, бо там “е” під наголосом, не “и”, тому навіть надпоправленням таке не назвеш.
> За останні роки 2 помітив усе частіше вимовно та письмово “усих” та “всим” при відмінюванні слів “весь/все/всі”. Раніше не чув такого взагалі. І говірковою таку рису назвати складно, не знаю навіть як би вона постала, оскільки там \*ě, а перед /s/ якихось звукових обмежень не мало би бути. Як я розумію, таке чути в тих, хто раніше говорив московською, але й в московській такої вимови нема, бо там “е” під наголосом, не “и”, тому навіть надпоправленням таке не назвеш.
Так, до речі! Колись задумувався. але списував це або на північне походження, або на підсвідоме надвиправлення через, можливо, моск. вплив. Цікаве питання!
За останні роки 2 помітив усе частіше вимовно та письмово “усих” та “всим” при відмінюванні слів “весь/все/всі”. Раніше не чув такого взагалі. І говірковою таку рису назвати складно, не знаю навіть як би вона постала, оскільки там *ě, а перед /s/ якихось звукових обмежень не мало би бути. Як я розумію, таке чути в тих, хто раніше говорив московською, але й в московській такої вимови нема, бо там “е” під наголосом, не “и”, тому навіть надпоправленням таке не назвеш.
Cyto mienite cazjõtchi ‘yac ròzoumieyete, tó e pitimo móuvçœum iz pervchoiõ rœdnoiõ veatscoiõ’?
Menche iz tuimy, ya’smi toho ne pœtcau nicda, ta se, na dielie, mogé bouti lyjaye négy buiste gadali.
Lédve yaca iesce móuvoceasty e tvaro- i zveagoslœuno boula taca mienliva hi zaimea. Uzymiemo i: ‘siy, sey, sesy, tsesy, tsiy, tsey, sesey, sesiy, sesesy, tsesey, osey, otsey, otsiy’, ‘tuy, toy, tey, tot, totot, totuy, totoy, hentuy, héutuy/héotuy’, ‘moya, svoya, tvoya - moa, svoa, tvoa - ma, sva, tva’, ‘moyeï, svoyeï, tvoyeï - moyui, svoyui, tvoyui - meyui/meï, sveyui/svï, tveyui/tveï’, ‘yéy, néy - yeuy / yœy, neuy / nyœy’, ‘yeoho, neoho’ — /ˈjoɦo/, /ˈɲoɦo/, /ˈjɛɦo/, /ˈnɛɦo/, ‘cõdui, cõda, cõdoiõ, cõday, cõduy’, ‘œdsi, œdsily, œdsilya, yz-œdsi, yz-œdsily, yz-œdsilya, œdsi-ca / œdsica, œdsidy, œdsidyca / œdsidy-ca’, ‘cto: /xto, kto, ɸto, tko, ko/’.
Taca pèstrœsty e truala ouge œd nairanieychix dœub, na pr., na miesto pervœstnuix uzorœu ‘œun - cto?, óna - coho?, ónou - comou?…’ ta ‘y - cto?, yeoho - coho?, yeomou - comou? …’ → ‘œun - cto?, yeoho - coho? …’, pozdod.-rous. ta ranoser.-rous. ‘(mõg.) to /tɔ ~ tɒ/ ( ← d.-rous. tu) - cto?, ta - coho?, tou - comou?’ → ser.-rous. ‘to - cto?, toho - coho?, tomou - comou?, tiemy - cuimy, tiex - coho? (mn.), tiem - comou, tiemi - cuimy (mn.) …’ → pozdoser.-rous. ‘tuy - cto/yacuy?, toho, tomou, tuimy, tuix, tuim, tuimi’ tc.
Za seoho useoho e diunieye cyto uzœur ‘usie-’ e iesce dosi truau — porœunaite, yznovou, vuisje recene ‘tiemy, tiemy, tiex, tiem’ → ‘tœmy, tuimy, tuix, tuim’ za ‘tuy, tui-’. Vierogœidno i ‘usix, usim, usimi’ e moglo postati za ‘usi’ → ‘usi- + -x, -m, -mi’.