Ось моє бачення повідомлення для новинарів. Якщо є зауваження, як можна покращити, – пишіть.
Прихильники очищення української мови зібрали 100 000 відповідників іншомовним словам
Спільнота прихильників очищення української мови від надміру іншомовних слів «Словотвір» https://slovotvir.org.ua/ зібрала 100 тисяч українських відповідників іншомовним словам. За понад 10 років з часу заснування, «Словотвір» перетворився на відкритий майданчик спільного пошуку українських назв для понять сучасного світу, яким в українській мові ще не придумано власне слово.
Користувачі «Словотвору» додають слова, для яких хочуть знайти український відповідник, пропонують власні переклади та голосують за слова інших учасників. Серед них «реченець» замість «дедлайну», «запит» замість «промпта», «равлик» для позначення знака @, «наробок» замість «портфоліо», «реп’яшки» замість «куки» та «світлина» замість «фотографії». Загалом користувачі шукають назви не лише для нових технологій, а й для професій, культурних явищ і буденних речей.
Іншомовне слово може бути зрозумілим тим, хто добре знає відповідну іноземну мову або звик до певного професійного середовища, але незрозумілим для інших мовців. Натомість вдалий український відповідник часто дозволяє здогадатися про значення слова без додаткових пояснень. Наприклад, слово «булінг» для багатьох потребує пояснення, тоді як слово «цькування» зрозуміле значно ширшому колу мовців.
Учасники спільноти не ставлять за мету повністю витіснити іншомовні слова з української мови, а прагнуть дати мовцям вибір. Коли в суспільний простір приходить нове явище, вважають вони, не обов’язково запозичувати готову іноземну назву — слово можна перекласти, переосмислити або створити заново.
Українське суспільство не повинно вважатися нездатним називати нові поняття власними словами. Можливість створити назву для нового явища — одна з ознак живої мови, що розвивається разом із суспільством. Тому позначка у 100 тисяч відповідників важлива не лише як кругле число. Вона показує, що для багатьох українців важливо розвивати власну мову й описувати світ власними словами, а не використовувати іншомовні.
«Словотвір» — не науковий словник і не установа, що встановлює мовні правила. Утім, він створює простір, у якому слова можуть народжуватися, змагатися між собою, змінюватися і зрештою виходити за межі майданчика — у живе мовлення.
Якщо ви хотіли би поспілкуватися з учасниками чи упорядниками спільноти, надішліть запит на адресу [email protected].
