Щодо «швидкий, швидко» і припущення про питоме походження від «свидина» (рослина) та індоєвропейського кореня «sweydʰ-» (світити, нагрівати)
Першим доводом проти цього припущення є відсутність похідних із початковим «с» у всіх слов’янських мовах, де це слово присутнє (р. (пд., зах.) [швы́дкий], бр. [швы́дкій], п. [szwytki] «спритний, меткий, хвацький», [świtki] «тс.»). Другим доводом є те, що у нас і загалом у слов’ян відсутні слова у значенні «відблиск, жар» з цим коренем, тобто слово дуже давно, якщо не в праслов’янську добу, набуло значення рослини, а первісного позначення позбулося. Третій довід, це відсутність його вживання або маловживаність у руську добу, тобто виникнення вже пізніше, коли зникло розуміння походження «свидина» (рослина). Це припущення не заслуговує і на розгляд через купу прогалин у ході дослідження.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/svidъ