Наука

Anton Bliznyuk

Як гадаєте, чому в українській не засвідчено (принаймні я не знайшов) відміну "навука" як у білоруській, попри те, що маємо "вучень" і є багато інших прикладів, коли перед наголошеною "у" виникає "в"? Неуважність до вимови? Вплив старослов'янської/церковнослов'янської, польської, чи може російської?

אלישע פרוש

Як гадаєте, чому в українській не засвідчено (принаймні я не знайшов) відміну "навука" як у білоруській, попри те, що маємо "вучень" і є багато інших прикладів, коли перед наголошеною "у" виникає "в"? Неуважність до вимови? Вплив старослов'янської/церковнослов'янської, польської, чи може російської?

Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.

Данило

Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.

Я нїчого не можу зрозуміти з Вашого письма.

Anton Bliznyuk

Я й сам часто не розумію всього. Тєжко. Якшо розумію суть, то не перепитую.

"Аче(?) бо [w] бу[ло?] ято (яти — брати) за "простоту", либонь. А може бути й книжно ято із ст.-слов."

Тобто кажуть, шо або через те, шо "в" там була би "простотою", або таки під упливом старослов'янської.

Вадим Мельник

Ялисій невдноразово писав, що на письмі не завжди відображалися особливости вимови, тож припускаю, що в мові люду ота [w] у слові "наука" таки могла бути, але на письмово через уплив книжної мови не позначалася.

אלישע פרוש

Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.

Я нїчого не можу зрозуміти з Вашого письма.

Inose:
Аче бо [w] бі ято за "простоту", либонь. А можіть~можеть бути й книжно ято з ст.-слов. — A se ròzouméiete?

אלישע פרוש

в мові люду ота [w] у слові "наука" таки могла бути, але на письмово через уплив книжної мови не позначалася.

Slouxyno.

אלישע פרוש

Я й сам часто не розумію всього. Тєжко. Якшо розумію суть, то не перепитую.

"Аче(?) бо [w] бу[ло?] ято (яти — брати) за "простоту", либонь. А може бути й книжно ято із ст.-слов."

Тобто кажуть, шо або через те, шо "в" там була би "простотою", або таки під упливом старослов'янської.
__
Atye — SIRM I, 101: аче́й (аче́нь, ач, ачи́й); SISM I, 35—36: *a če / a či; SIRM VI, 290: чей (чень); SISM I, 90—91: *atje.

Mwy muil, ne "atye" bé pisati, a "a ce-y".
Ẽto iz — ято з, ne із.

Anton Bliznyuk

Я подумав, коли глянув в ЕСУМ, шо то коротша форма від "ачей", але письмо мене збило з пантелику, бо пам'ятав, шо писали "ч" в "нащо" як "c" (na cy), а не "ty".

А чому пишете "iz", а не "z"? То якись етимологічний запис? Iz = з, із, зі, зо?

אלישע פרוש

Я подумав, коли глянув в ЕСУМ, шо то коротша форма від "ачей"

Tô e.
___

але письмо мене збило з пантелику, бо пам'ятав, шо писали "ч" в "нащо" як "c" (na cy), а не "ty".

"na cy" e ne "нащо", a "нач (на чь)", xotya znacity te ge cyto "нащо"; "нащо" e "nacyto (na cyto)".

"ty" na cwnçé slova ci scladou ≠ "ч", a "ть"; "ч" bõde iz "ty- / ti-" pèrêd gòlôsnomy: "-ч∅" — "-tyu", "ча" — "tya, tia", "че" — "tye, tie" tocyto; "ч" moge bouti pisano i cèrêz "c" — "c" abo "t" e za corenemy slova: "скаче" — "scacie", *scac-" bo, ale "хоче" — "xotie", "xot-" bo.
___

А чому пишете "iz", а не "z"? То якись етимологічний запис? Iz = з, із, зі, зо?

Phounimatscui bo /ɪ-/ e tam, a nicneity u [∅] zuõca, ci u [j ~ i̯] po gòlôsné na cwnçé popèrêdnya slova; a se pisymo e phounimatskê (morpho-phounimatskê), ci "istoslwfne" (етимологічне"), coli e leubo.