Особніше Левицький одкидає слово збіжжя, та замісць його подає “пашня” чи то пак “пашниця”. До речі, останнє оспівують у колядці: “Роди, Боже, жито, пшеницю, й усяку пашницю”.
Особніше Левицький одкидає слово збіжжя, та замісць його подає “пашня” чи то пак “пашниця”. До речі, останнє оспівують у колядці: “Роди, Боже, жито, пшеницю, й усяку пашницю”.
Нечуй-Левицький не етимолог, а ЕСУМ ніде не згадує про можливе зичення. Не кожне слово невживане на “Великій Україні” є з польської.
Нечуй-Левицький не етимолог, а ЕСУМ ніде не згадує про можливе зичення. Не кожне слово невживане на “Великій Україні” є з польської.
ЕСУМ ще пише, що «тримати» наше. Це не є джерело істини. А Нечуй-Левицький має щонайменше граматику з назвищем «Етимологія», тож поспіхом ви його з етимологів одкинули.
ЕСУМ ще пише, що «тримати» наше. Це не є джерело істини. А Нечуй-Левицький має щонайменше граматику з назвищем «Етимологія», тож поспіхом ви його з етимологів одкинули.
SIRM (ЕСУМ) ne e ‘gèrêlo istinui’, ta e tacui ramenito (“an authoritative”) gèrêlo. Bõdy yaco, nicy ne cazieity na nepitomœusty slova ‹trymati› (‹y› = *‹ь›!) u rousscé, pocui buiste ne gadali oge nepitomo e ne znaieity bo seoho slova veatsca.
ЕСУМ ще пише, що «тримати» наше. Це не є джерело істини. А Нечуй-Левицький має щонайменше граматику з назвищем «Етимологія», тож поспіхом ви його з етимологів одкинули.
Нечуй-Левицький повен упередженостей до мови Галичини, я його думки завжди з обережністю сприймаю. І дяка Богу, шо ЕСУМ гадає “тримати” питомим.
Нечуй-Левицький повен упередженостей до мови Галичини, я його думки завжди з обережністю сприймаю. І дяка Богу, шо ЕСУМ гадає “тримати” питомим.
Чехи (ще ті чистомовці) визнають це полонізмом, а ви ні.
«ЕСУМ виводить тримати безпосередньо з прасл. *trimati (при пол. trzymać, чеськ. třímati, словац. trimať, біл. трымаць). Однак новіші етимологічні словники польської та чеської мов, слідом за Етимологічним словником польської мови А. Брюкнера, подають це слово як таке, що має винятково польський характер. Чеський етимологічний словник (2001) визнає třímat запозиченням з польської мови.»
«Зіставляючи руську перекладну пам’ятку Исторꙑꙗ ѡ Атыли короли ꙋгоръскомъ (кін. XVI ст.) з польським оригіналом, А. Золтан зауважує, що незважаючи на визнану буквальність старобілоруського перекладу, власне польський корінь -trzym- послідовно замінюється на східнослов’янське -держ-. На його думку, це свідчить про те, що в кінці XVI століття, на відміну від новішого часу, польський корінь -trzym- був ще настільки чужий для читача, що перекладач вирішив його усунути.»
@Denys Karpiak
Дякую за витяги (я розумію, взято звідси https://uk.wikipedia.org/wiki/Полонізм ). Може, таки й польщина, коли ці витяги чесні, я можу лише поверхнєво судити. Але до етимології слів потрібно завжди підходити з обачливістю. Мова не моноліт, і кожен окремий осередок однієї мови (коли взагалі можливо визначити межі мови) може розвиватися особливо, й не завжди спільні риси з говорами суміжної мови є прямим запозиченням з неї. Це я кажу загально.
Може, таки й польщина, коли ці витяги чесні, я можу лише поверхнєво судити.
Там написані словники та пам’ятка. Можете їх самостійно перевірити.
Може й полонізм, але я його б лишив, бо воно про мене образне та слов’янського роду. Просто просувати “пашницю” та й потому.
Дякую за витяги (я розумію, взято звідси https://uk.wikipedia.org/wiki/Полонізм ). Може, таки й польщина, коли ці витяги чесні, я можу лише поверхнєво судити. Але до етимології слів потрібно завжди підходити з обачливістю. Мова не моноліт, і кожен окремий осередок однієї мови (коли взагалі можливо визначити межі мови) може розвиватися особливо, й не завжди спільні риси з говорами суміжної мови є прямим запозиченням з неї. Це я кажу загально.
Зазирнімо в польську словницю.
«trzymać, słowo nasze wyłącznie, co na Ruś przeszło, nam dawne dzierżeć niemal zupełnie zastąpiło; utrzymywać, utrzymanka; inne złożenia: o-, po-, wy-, zatrzymać itd.
Jest już w psałterzu.»
Користуюсь перекладачем. Знавці польської виправте:
«тримати, наше слово виключно, що на Русь перейшло, нам давнє держати майже цілком замінило; утримувати, ?utrzymanka?; інші складення: o-, по-, ви-, затримати і т.д.
Є вже в псалтирі.»