Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
-s-
кромса́ти «шматувати»
псл. [kromsati], похідне від kroma «обрізаний край чогось» дієслівне утворення з суфіксом -s- на позначення інтенсивності дії;
Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
Пан Ковтуненко відповів (перефразовую):
Як я знаю, iz- у господаря Поруша < съ- зі значеннями “зверху; вниз; сполом” або як маркер вершеного виду. Порівняй:
pasti : izpasti (верш. вид.)
xoditi : izxoditi (верш. вид.)
yz- < из-/ис- значить “із, геть” = vui- і часто приростає до дієслів, що потребують прийменника yz. Порівняй:
yzpiti = vuipiti
yzliti = vuiliti
yzxoditi = vuixoditi (напр: Roman yz dorógui yzxodity na stegycõ = Roman yz dorogui vuixodity na stegycõ)
yzbuiti “позбутися”
Поруш уживає su- там, де етимологічний съ- не дав /z/ перед дзвінкими приголосними в сучасній українській, а дав /s/.
Наприклад:
suviedoc, suviedciti
suviedomuy
sumetana
dosuvied
Suriezneüscuy
sumerty
suniedati, suniedanoc, suniedagne
sumõtoc
sulouciey
suvinca “дерев’яна куля, яку ганяють ковіньками в грі; відповідна гра” (від ‘вити’)
suvita “вид одягу” (від ‘вити’)
sumeittié
suliccié (‘сличіє/сличчя’)
Тобто, коли б було /z/, наприклад на письмі ‹зметана› або ‹звідомість›, то сподар Поруш написав би ‹izmetana› та ‹izviedomœsty› (етимологічно це одне і те саме), але коли в живій мові префікс зостав /s/, то сподар Поруш пише su- → ‹sumetana›, ‹suviedomœsty›
https://slovotvir.org.ua/words/katod в обговоренні.
Пос
пості́л «м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри; [личак]»
псл. postolъ (‹*podtolom), складне слово, утворене з основи *pod- із значенням «нога» (пор. дінд. padám «слід, відбиток, нога») і компонента *tolъ, очевидно, із значенням «підошва» (пор. дінд. talam «поверхня, долоня, підошва»), що зберігається в укр. тло;
споріднене з дінд. padatale (дв.) «підошва (взуття)»;