Vuipraviu supõty na izpõty. Ne viemy, coli iz, yz a coli su, zu.

Як я знаю, iz- у господаря Поруша < съ- зі значеннями "зверху; вниз; сполом" або як маркер вершеного виду. Порівняй:
pasti : izpasti (верш. вид.)
xoditi : izxoditi (верш. вид.)

yz- < из-/ис- значить "із, геть" = vui- і часто приростає до дієслів, що потребують прийменника yz. Порівняй:

yzpiti = vuipiti
yzliti = vuiliti
yzxoditi = vuixoditi (напр: Roman yz dorógui yzxodity na stegycõ = Roman yz dorogui vuixodity na stegycõ)
yzbuiti "позбутися"

А щодо su- не знаю. Чи вживає його Олисій? Бо я не бачив 🤔

Уживає ще ніби. Я вже просто невперше питаю, надіюсь пан поруш побачить і відповість.

А ще uz- коли дія напрямлена до гори. Наприклад:

uzvesti "поставити, спорудити"
uznesti, uznositi
uzòiti (або uzoyti?) "іти в гору; проростати (про рослини)"
uzròstati, uzrwst
uzbouditi, uzboudjeigne
uzlioubiti
uzveliciti

Або "поряд; мимо":

uzbœccié
uzdorójjié/uzdoróggié

Поглядів на коментарі Поруша. З того видно, що він уживає su- там, де етимологічний съ- не дав /z/ перед дзвінкими приголосними в сучасній українській, а дав /s/.
Наприклад:

suviedoc, suviedciti
suviedomuy
sumetana
dosuvied
Suriezneüscuy
sumerty
suniedati, suniedanoc, suniedagne
sumõtoc
sulouciey
suvinca "дерев’яна куля, яку ганяють ковіньками в грі; відповідна гра" (від 'вити')
suvita "вид одягу" (від 'вити')
sumeittié
suliccié ('сличіє/сличчя')

Тобто, коли б було /z/, наприклад на письмі ‹зметана› або ‹звідомість›, то сподар Поруш написав би ‹izmetana› та ‹izviedomœsty› (етимологічно це одне і те саме), але коли в живій мові префікс зостав /s/, то сподар Поруш пише su- → ‹sumetana›, ‹suviedomœsty›

🤝

🤝👍