У нестямі
Афект є спеціяльний термин у психології, а також у философиї, лингвистиці, риториці, й з таким словом жадного тексту спеціялизованої литератури не написати.
Слово "нестяма" відповідає вятському "беспамятсво", афекти же суть, навпаки, повязани як раз зо свідомим досвідом (свідомим субйективним досвідом емоцій). Утім, є й противний погляд на афект, яко несвідомий досвід. Оскільки товмачення сього аспекта суть різни, вступаючи в литературі часто в полемику, а слово є одне, очевидно, що аспект свідомости-несвідомости не є тут ключовий. Те, в чім суть згідни всі товмачення тями афект, є його ПІДСТАВНІСТЬ до переживань, тобто афект містить складник стимулу до переживань (емоцій, чуттів), т.зв. преперсональність, а також саме переживання. Йиншими словами афект є те, що спонукає чи рухає виникнення емоцій. Коли глянемо й на само слово affectus, воно само помагає ліпше розуміти, що лежить в основі тями, сим словом званої: приблизно *"спричинений чимось", дослівно *"додітий", від руського дієслова <додіти (додівати)> (кого чим). Емоція є частина афекта, в тім розумінні, що емоція описує вже сам стан підчас переживання реакції на подразник. Афект же є слово, яке має на увазі й силу, що веде до емоції (переживання), й саму емоцію.
Невірне розуміння афекта, як якогось неконтролованого прояву дикости, шаленства чи щось такого, походить из намагання виражатися "мудреними" слівцями, не знаючи достоту йих значення ("він був у стані афекту" = "збуджений; шалений; у нестямі") — жадного стосунку до тями афект се не має.
<шаленстві гніву>
"xélyeinstuo gnévou" e pleonazm.
Ця словосполука була вживана ще у 19 ст. і за змістом цілком відповідає.
Як знайду щось іще, додам.
{ˈdu̯͡ɔdʲiw ~ ˈdʷɔdʲiw ~ ˈdu̯͡ɔdʲew ~ ˈdʷɔdʲew}.
Від *do-dē- ← *dē- в déti; ЕСУМ II, 102: додівати, 93: діти² (*dēti). Субстантивація чепенем -u (← *-u-o-s) за зразком sõmnéu "сумнів" ← *son- + mynē- + -u- + -o-s, від mnéti (*mynēti : *dēti).