СТУПА́
Манера ходити, ступати; хода.
Не басував кінь під Саібом, неначе почував горе свого пана, а йшов тихою ступою, спустивши вуха. (І. Нечуй-Левицький)
Проти вітру повільною ступою ішли коні. (С. Чорнобривець)
АЛЕ
СТУПО́Ю
Найповільнішим алюром, не риссю.
Коняка винесла в поле, втомилась і почвалала ступою. (М. Коцюбинський)
Козаков, насторожено з'їжившись у своєму сідлі, наказав товаришам пустити коней ступою. (О. Гончар)
Перейшов з галопу на повільнішу ходу.
+
—
Ну, яка хода? Воно й так багатозначне
Ну так це буквально хода. Чи краще біг?