Антономазія ґрунтується на тому, що власне ім'я, найчастіше ім'я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або сталою належністю до певного явища, стає прикметою цієї ознаки або цього явища. Багато міфологізмів, літературних персонажів, історичних діячів стали традиційними: Цицерон — «красномовна людина», Дон Жуан («донжуан») — «залицяльник», Марс — «войовник» і т. д. Більшість власних імен, що використовуються в загальному значенні, передають одночасно й емоційну оцінку.
