Автохорія — поширення плодів, насіння, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини, без дії зовнішніх агентів.
Приклад вживання
Розрізняють різні форми автохорії: активне розкидання насіння з тріснутого стиглого плода (механохорія); заривання плодів у ґрунт (геокарпія); осипання плодів і насіння лише під впливом сили тяжіння (барохорія).
Tuoryeno mnoiõ iz ‹samo-› za gr. "αυτο-" ta ‹-stœurïe› za "-χωρια", œd *‹storouati› za dgr. "χωρέω", œd rous. *stor- "space, place" (he dgr. ‹χῶρος› "place*) hi u slovax ‹prostœur›, ‹œdstœur›; porœunaite isce déyeslovo ‹prostorouati›.
Від сам + поширювання