Порівн. алохорія — позовня
Звіть пана Ялисія, хай Вам пояснює
Вважаєте, що я неправий -- наведіть приклади слів з подібним устроєм
»Clicyte Eliséia, xayi œun Vam poyasnity«
Za pervoe, isprauno e staviti "pan" pèrêd prœzüiscemy a ne pèrêd danomy imeamy, ôtge "pan Porouxy", a imea prosto Eliséiu, "pan Mõdrôu" a na imea prosto Yaroslau.
Za drougoe, teagaryu docazou legity na tœumy cto slovo dasty, ôtge na Vas, p. Mõdrove.
Za trètïe, provérix ci ne cògyno rousscoe slovo na http://www.senyk.poltava.ua/projects/ukr_stemming/word_by_ending.html ta dauniorousscoe na http://oldrusdict.ru/dict.html# is ‹-ня› ( = ‹-nya› ← *-yn-y-a) i bœulxiœsty tacuix slœu znacity bõdy imea nareadïa (nomen instrumenti) ci imea mésta (nomen loci) a rédco isbérno-œdvòlôcyno imea (nomen collectivum-abstractum). Samo slovo ne e nemôgylivo, ta scoréixie ne znacilo bui toho cyto'mou xotiete pripisati.
Slovo "autochoria" e œddéyeslœuno isbérno imea is zaxovanuimy znacyeinïemy déyui déyeslova χωρεω "rouxiõ, idõ". Odin ino priclad is tacuimy znacyeinïemy u rousscé e slovo ‹metouxynya› — œd déyeslova ‹metouxiti›. Slovo ‹ponõtrœunya› bui zalõcilo ("would imply") déyeslovo ⁺‹nõtroviti› ci ⁺‹nõtrouati›, yixge ne e zasvédcyeno u slœunicéx, a co bui i boula zasvédcyena, to dóugyna bui znaciti "bouti u rouxé u nõtré", cyto crey ("extremely") sõmnéuno e.
Naibœulxie cyto slovo ⁺‹ponõtrœunya› bui moglo znaciti e yacsi neoconovan ("indefinite") stan "u nõtré", a se e dougie rozmuito i ne tòcyno porœuano ic znacyeinïou slova "autochoria / αυτοχωρια" — *"samorouxïe, samoxirïe, samostœurïe".
I na cœuneç, za cetuertoe, Vasye porœunanïe ‹ponõtrœunya› is Vasyuimy ge ‹poizòunya› (‹позовня›) e heto ni u tuin ni u vòrota, atge ‹-івня› u ‹понутрівня› e dua pocepa — *-ou- ta *-yn- + -y-a, a u ‹позовня› e ‹o› ceasty ‹izo› a ‹вн› coreiny slova ‹von / uné› + ‹-y-a›.
Спасибі!!!
Щодо вживання пан + ім'я.
Це в польській та москвинській можливо так, а в українській інакше.
Ми про це вже колись говорили з паном Русином. Я йому там наводив приклади, навіть прізвище Паніван.
За посилання на осідок з пошуком закінчень спасибі!
Далі буду розбирати Ваші єрогліфи 🤭
<I na cœuneç, za cetuertoe, Vasye porœunanïe ‹ponõtrœunya› is Vasyuimy ge ‹poizòunya› (‹позовня›) e heto ni u tuin ni u vòrota, atge ‹-івня› u ‹понутрівня› e dua pocepa — *-ou- ta *-yn- + -y-a, a u ‹позовня› e ‹o› ceasty ‹izo› a ‹вн› coreiny slova ‹von / uné› + ‹-y-a›.>
Про позовню не зрозумів
Бо "позовня" не має "івн", на відміну від "понутрівня", бо це частина кореня
"Slovo "autochoria" e œddéyeslœuno isbérno imea is zaxovanuimy znacyeinïemy déyui déyeslova χωρεω "rouxiõ, idõ". Odin ino priclad is tacuimy znacyeinïemy u rousscé e slovo ‹metouxynya› — œd déyeslova ‹metouxiti›. Slovo ‹ponõtrœunya› bui zalõcilo ("would imply") déyeslovo ⁺‹nõtroviti› ci ⁺‹nõtrouati›, yixge ne e zasvédcyeno u slœunicéx, a co bui i boula zasvédcyena, to dóugyna bui znaciti "bouti u rouxé u nõtré", cyto crey ("extremely") sõmnéuno e.
Naibœulxie cyto slovo ⁺‹ponõtrœunya› bui moglo znaciti e yacsi neoconovan ("indefinite") stan "u nõtré", a se e dougie rozmuito i ne tòcyno porœuano ic znacyeinïou slova "autochoria / αυτοχωρια" — *"samorouxïe, samoxirïe, samostœurïe"." На це краще зверніть увагу. Сказано ж прямо, що тут -ня не в віддієслівному іменнику, отже, не може означати процес ніяк.
Так, добродію Єлисію?
<Про позовню не зрозумів>
<Бо "позовня" не має "івн", на відміну від "понутрівня", бо це частина кореня>
Se.
"Za trètïe, provérix ci ne cògyno rousscoe slovo na http://www.senyk.poltava.ua/projects/ukr_stemming/word_by_ending.html ta dauniorousscoe na http://oldrusdict.ru/dict.html# is ‹-ня› ( = ‹-nya› ← *-yn-y-a) i bœulxiœsty tacuix slœu znacity bõdy imea nareadïa (nomen instrumenti) ci imea mésta (nomen loci) a rédco isbérno-œdvòlôcyno imea (nomen collectivum-abstractum). Samo slovo ne e nemôgylivo, ta scoréixie ne znacilo bui toho cyto'mou xotiete pripisati."
Можете, будь ласка, сказати, що "-ня" (кішня, борня, різня) не може ніяк позначати процес без кореня, що позначає дію, дієсліввного кореня, тобто якщо якщо це не віддієслівний іменник?
<Можете, будь ласка, сказати, що "-ня" (кішня, борня, різня) не може ніяк позначати процес без кореня, що позначає дію, дієсліввного кореня, тобто якщо якщо це не віддієслівний іменник?>
Tac. Ta vidygleadno bui xylo tuoriti déyeslovo ‹nõtroviti› ci ‹nõtrouati› œd ‹nõtro›, ta ono bui lêdue ci znacilo "to spread by itself". Inacxie caziõtyi, to zameut ("the problem") is ‹ponõtrœunya› e pèrêd usémy ne cyto ne e œd déyeslova, a cyto i samo déyeslovo ‹nõtroviti / nõtrouati› ne mogeity znaciti "to spread by itself".
До речі, добродію Єлисію, як до Вас краще звератися: "пане" чи "добродію" (1 частина), "Єлисію", "Ялисію" чи "Поруше"(2 частина)?
<До речі, добродію Єлисію, як до Вас краще звератися: "пане" чи "добродію" (1 частина), "Єлисію", "Ялисію" чи "Поруше"(2 частина)?>
Myné e bez rœuzniçui. Zavisity ci Ui xotiete cinouatéixie, tocdé "p. Porouxe", abo menxie cinouato, tocdé staneity prosto "Eliséiou / Eliséie".
___
<Щодо вживання пан + ім'я.
Це в польській та москвинській можливо так, а в українській інакше.
Ми про це вже колись говорили з паном Русином. Я йому там наводив приклади, навіть прізвище Паніван.>
Tô ne e lixy u leadscé ci veatscé — tô e u célé Euroupé.
Coristanïe slova "pan / panyi" is imeamy e znano i na Slovacsciné ci na Cexax, i na Leadsciné, ta lixie sèrêd détiy ci mòlôdi u œdnosyeinïé ic osobam bez sanou, napr., ic osœubnyé outrimou ("to a maintenance personnel") u ouciliscyé ci détysadé (stòrôgyu, clioucynic, preataleç/preataliça, ci uixovateily(ca)), abo ic osobam u méstné õglé ("in a local store"), he oto: "pani Mária", "pán Jozef" ipr., ci zagalomy ic osobé u ocoliçé xiroco znaiomé bez sanou, coli ne xoteaty recti "teto / ouyou, ouye" ci prosto imea. Prœzüisce Paniuan e dóugyno boulo uinicti u tacuix oumóuvax — u oumóvax coli "pane Iuane" bé rceno détymi ci mòlôdïõ osobé bez sanou i xiroco znaiomé u ocoliçé, i nicoli ne ic sanovité osobé ni uzrastou ("grownups").
Коротко й точно
До чого тут ба?
Звідки Ви взяли це слово?
І Ви мені будете розказувати про відповідність, про словотвір? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
-ба -- може вказувати на процес, опредметнену дію.
Пор. косьба, стрільба, молотьба 1, сівба 1 і под.
Може вказувати, а може не вказувати.
Де ви таке слово відкопали?
Є ширення, поширення, пошир (розширення), але не ширба
Tuarou ‹xiryba› ne e zasvédcyeno ta tuoryeno'ho e célo u ladé is slovotuoromy rousscoyui móuvui.
Спасибі, добродію Єлисію.
"Може вказувати..."
Може? Може мати таке значення? От і добре
Так буде ще смішніше читати Ваші переклади й пояснення 😆🤦♂️
І що ж смішного? Крім того, що Ви не можете сказати нічого предметного. Ні те, чому такий словотвір нібито неможливий (бо він можливий, я навів докази), ні навести приклади слів, подібних до Ваших за устроєм, ні своїми словами дати визначення, що таке "орагнічний"
Зараз як Роман надодаю купу слів 🙄😆
"поширення по собі"?
Неможливий словотвір: -ня тут не в віддієслівному іменнику
Бійня, ворохобня — теж від іменників, а не дієслів утворені.
Будь ласка, поприбирайте свої однотипові переклади з різними приростками, наростками (не тут, в инших місцях)