+
Цікавий варіянт.

Будь ласка, визначїте ся з видома вже. Невзначена дїєслова слїд є давати в недовершенім видї.

"Що тут ще вигадувати?"😂

-
премія
И дали бисте лучше "позбавляти" недовершеного виду, чи ви як п. Мелетень из "доконаною формою" не визначили ся? 😂

_

мабуть треба без передчепа на-.

Duoyiõ ci ‹iz-ne-› / ‹is-ne-› (drous. ‹su-ne-›) teacneity znacyeinïou latinscoho ‹de-› dobré. U latinscé nesõty déyeslova bez ‹de-› cladno znacyeinïe, a ouemno znacyeinïe ou yix staieity agy ino dodauxi ‹de-›. U déyeslovax ge is ‹iz-ne-› / ‹is-ne-› e ouemno znacyeinïe ouge i bez ‹iz-› / ‹is-›. I e ci malo latinscuix déyeslœu is ‹de-›, de yix pèreclad is ‹iz-ne-› / ‹is-ne-› prosto ne déyieity, na pr.: ‹de-faeco → defaecatio› (→ ‹дефекація›) ≠ ni ‹iz-ne-calyeinïe›, atge *‹ne-caliti› bui znacilo, slovo u slovo, "ne caliti", tô bui, "ne broudniti calomy", ni *‹necalniti›, cyto znacilo bui "ciniti necalnomy", coli ‹defaecare› znacity "uilõciti cal" ci "izbaviti calou" — tou, védé, lépxye bui pèreclasti tuaromy ‹uicaliti›. Cytoprauda, e puitalno ci, na pr., déyeslovo ‹deformare (→ deformatio› (→ ‹деформація›) dasty bageno znacyeinïe pèrecladomy ‹uituariti (*tuar) / uituarniti (*tuaren) / uituaryeniti (*tuaryên ← tuariti)›.
Dobré bui porœunati cogyno latinsco déyeslovo is ‹de-› cerpano u rousscé i provériti yaco 'ho znacyeinïe déyieity is ‹iz-ne-› / ‹is-ne-› ta is ‹ui-› ci is inxyui pœddigui (na pr., ‹œd-›, ‹roz-, ròz-›, ‹õ-›). Isce gymenya pricladœu is ‹de-› = prasl. *ū- u sloveanscuix móuvax: cx. ‹vykolejit› = "to derail", œd *ū- + *‹kolejit ← ‹kolej› "rail", rous. ‹uirodoc› tocyno teacneity znacyeinïou latinscoho ‹degeneratus (← degenerare)› (tac, veat./stsl. ‹от-родие› ta ‹урод›, prasl. *un-ord-os cazieity i pro *ot- ci *un- œdpovésti ouemnou znacyeinïou latinscoho ‹de-›).

-