Ефес — держак холодної зброї (шаблі, шпаги, меча).
Приклад вживання
Ефес шаблі відрізнявся від ефесу меча крихкістю і легкістю, а ще наявністю тонкого довгого ременя — темляка, який одягали на руку. (Українська міфологія. Зброя, ритуали, обереги).
Походження
від нім. Gefäß «ефес, держак шаблі», пов’язаного з fassen «хапати».
Від гніву і затамованого обурення козаки стискали руків'я шабель (Петро Панч).
++
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору
*Рукоятка — держа́к, -ка́, ру́чка, -ки, рукі́в’я