Варіант до форми *козъірь (див. ЕСУМ під: козир); праформа: *козѡръ. Проче див. тут під: козир.
»А різниця між cozuiry і cozwr? Хиба не має бути одна міна письма на всі міни вимови?«
Cdege e tam rœznovuimóuva? Golosnui *o ta *ū bieste dvie rœznie zveagymeni ouge u praslovianscõ dobõ. Ròzoumieïete rœzniçõ?
Uzgadaïete yac clala bieste mi tse same puitainnhe peredje ouge? To ceomou puitaïete iesce raz?
»Хиба не має бути...« — xotchete mẽ imiti na 'sõperecylivosti' ci cyto??
Ідея Вашого письма, як я розумію, в тому, щоб не писати різно те саме слово, на пр. "скло" і "шкло", а писати *"sklo". Я не розумію, по-перше, різницю в читанні cozuiry та cozwr. Козирь та козир? По-друге, різницю в семантичному навантаженні обох варіантів, бо як її нема і це лише різниця вимови, то нащо тоді давати двома окремими словами? Це Ви так виділили більш давнє *козѡръ, мовляв давайте уявимо, що воно не перейшло в *козъірь?
»те саме слово« ≠ zvẽgoslœuno to sam tvar. Ròzoumieïete? Iesce raz, ‹cozœr (dauniéche: ‹cozwr›) e œd *koz-or- — iz *-Or-, a ‹cozuir› e œd *koz-Ūr- — iz *Ū, *ū e d.-rous. bóulgariçeiõ = ‹ы, ъі› ( ≠ ‹о›).
»По-друге, різницю в семантичному навантаженні обох варіантів, бо як її нема і це лише різниця вимови«
Se e neprauda. Uzymiete ‹sverbéigy› ta ‹sverbiennhe› — se sõty dvie tèzoznacynie slova, ta ne sõty 'rœznovuimóuva' tohoge slova, ci ne tac? Abo 'poyiti' ta '(na)pouati' — se ne e rœzna vuimóuva, ale zvẽgoslœuno dva rœznuix tvara, xotcha znacyéinnhe te same.
»Це Ви так виділили більш давнє *козѡръ, мовляв давайте уявимо, що воно не перейшло в *козъірь?«
'Cozœr' ← *kozor- ne e ni daunieyche ni pozdieyche œd 'cozuir' ← *kozūr-, tó sõty zvẽgoslœuno dva rœznuix tvara. Iesce, na pr., rous. ‹pasovisce› ne e rœzna vuimóuva do veatscoho 'пастбизюще', ba, i ne rœzna vuimóuva do rousscoho 'pasovisco' — tó sõty use tri rœzni tvari, ne zvõcoslœuno, i ne zvẽgoslœuno, ale tvaroslœuno.
Отже морфологічно це різні слова, хоча значення можуть мати однакові. Тепер зрозуміло, дякую за пояснення.
»Отже тварослѡвно суть то рѡзні слова, хоча значення в йих можуть бути тезна.«
Œdriexyno.
Закономірне розширення семантики слова "оступ" (ліс навколо поляни):
r2u.org.ua: оступ, бо схоже слово "оступати" має дорепресійні тями "заступатися", "захищати","огороджувати":r2u.org.ua: оступитися, а не штучні радянські: "хибно стати"/"схибити в житті". "Оступатися" в політично заангажованому СУМ має першочергові значення: 
sum.in.ua: ostupatysja аналогічні російському "оступиться": http://gramota.ru/slovari/dic/?word=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F&all=x
козир "пристрій для захисту (від снігу, дощу, вітру, бруду тощо); щит, щиток (для захисту)", козирство "сила, вплив", друс. козъірь "високий стоячий комір, що криє весь тил". Як і в грецького слова αιγισ (αιγιδ-) "кізя шкора" → "крит із такої шкори" → "захист", такий же розвій товку є й у слова козир (від *koz- "коза, козий").
"під егідою" = "під козирем".
Найкраще!