Еліпс — крива на площині, що проходить довкола двох точок фокусів, таким чином, що сума відстаней до двох точок фокусів залишається сталою для кожної точки кривої.
Приклад вживання
Окремим випадком еліпса є коло, що є еліпсом в якого обидві точки фокусу суміщені в одну.
Походження
грец. ἔλλειψις — нестача, пропуск, випадіння (мається на увазі «неповнота» або «дефектність» еліпса порівняно з «повним» колом або кругом).
Утворено за допомогою префіксу "ПА-" (в контексті "майже" чи "недо..."):http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
+