Етюд є твір не тільки образотворчого мистецтва, він є й у музиці, й літературі. Його визначення є тут дано неповно. Але й там є згадано ключовий його первісний контекст: "навчання". Тобто в основі всього жанру лежить "тренування" здібностей, дидактична мета, подана в кращім форматі (ніж "суха" вправа), аби процес навчання був приємніший. А тут є не інакше плутання етюда з ескізом.
ЕСУМ: човпти (том VI, стор. 337), ЭССЯ: čьlpti (том 4, стор. 72), http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64954-chovpty.html#show_point, іменник від дієслова: човпти з розвитком значення: повторювати => тренуватися, вивчаючи => робити вправи (в якімси виді мистецтва) – се й первісне призначення етюда; пор. іще сем. розвиток ісл. æfing "етюд": https://en.m.wiktionary.org/wiki/æfing#Icelandic.
Тут можливі й інші морфологічні оформлення (які?, чи треба?); я обмежився парадигмою чол. р. від чистого кореня. Іменники, творені в такий спосіб від дієслів зазвичай мають значення дії – тут далі значення дії є перенесено на значення об'єкта дії, що буває.
Вимова?
"човп" літературною
Хіба не можна 'œ' читати як 'і'? Rœzno — різно.
Це ж старіша одміна кривопису добродія Єлисія! Хіба не видно?
Tó, cyto ranyе bie ‹œ› tepèr e ‹eo› (ё cuiriliçeiõ), a ‹w› e stalo ‹œ› (ѡ cuiriliçeiõ)
tchóup
Ougivaiémo ch zamiesty x ta tch zamiesty t/c, coli sõty tvarui ino iz neperédnomy golósnomy