"Як іде в опришки, то неострижене волосся збере в гушму, зав'яже зверху на тім'ї, покладе крисаню - та й готовий..." (Ходили опришки. Ужгород 1983 р. стор. 76)
І не треба мені писати, що се слово є кримсько-татарське (на гадку ЕСУМ), бо воно не їхнє. По-перше у горах на Прикарпатті ніколи не було кримських татар, по-друге воно перегукується зі словом кучма (прасл. kučьma, пов’язане з kukъma (схв. кукма «чуб», слн. kȗkma; «чубик; коси, укладені навколо голови).
"Вид у нього засмажений, полуплений од спеки, чуб кучмою, нестрижений". (С. Васильченко).
Ya sõmniõ <гушма́> u SIRM e cruimscotatarsco gèrelomy. Ta i znacyeinïa toho slova sõty rœizna œd Vasyoho <гушма>.
Vérogœidno, Vasye <гушма> tacui e zuõcoversty ic <coucyma (<кучма>)>. O stocy, u boulgarscwy SIRM (III, 168: ку́чма) métity tuar <кушма́> œd *kouk-y-m-a.
За гожцем אלישע פרוש Єлисеєм
/
куце - необов'язково відрізене - це вкорочене якимсь способом, ОСОБЛИВО, завершенням у словотворенні, "-мо"
Ні ґулька, ні тим паче гулька (розвага, гульба) не є відповідними словами щодо зібраного або закрученого на голові волосся.
Mogli buiste rozvesti, ceomou <ґулька> ne e teaclo slovo?
Xai tam yac, gadca slovo ‹ґу́лька, ґу́ля› e cerpano e hety nepèuna. E coreiny *kou-l- is znacyeinïemy "gnõti, gbati, bgati; crõglœsty; cœum", siõduige teagneity i *s-kou-l, is rouxomomy *s- (s-mobile), œdsi ‹scoula› "narœust (coulya) na dèrevé". A rousscé e pitimo /k/ [g], porœunaite: ‹cuicnõti› /ˈkɘknʊtɪ, ˈkɯknʊtɪ/ ("oumerti, zaguinõti') : [ˈgɘgnʊtɪ, ˈgɯgnʊtɪ], ‹cuila› /ˈkɘla, ˈkɯla/ ("hernia") : [ˈgɘla, ˈgɯla], ‹cava› /ˈkaβ̞a/ ("crow") : [ˈgaβ̞a], ‹clycotati› /klɪkoˈtatɪ/ : [gɘlgoˈtatɪ, gɘwgoˈtatɪ], ‹coleiscea› /kole͡isˈt͡ʃe͡a ~ kole͡iʃˈt͡ʃe͡a/ ("a small wheel") : [gole͡izˈd͡ze͡a ~ gole͡iʒˈd͡ʒe͡a].
/ˈkut͡ʃ.mɑ/ [ˈkut͡ʃ.mɑ, ˈgut͡ʃ.mɑ, ˈkuʃ.mɑ, ˈguʃ.mɑ]
SIRM III, 168: ку́чма. Díuno e ne üidéti *kučьma u SISM (ЭССЯ); e ino *kuk(ъ)ma (XIII, 95).