На білому коні гарцював не підліток, а сильний і мудрий юнак, сповнений глибокого розуміння людей і світу. (О. Бердник).

п. harcować «гарцювати; (ст.) битися одному перед військом», ст. harc «поєдинок перед боєм», ч. ст. harcovati «розпочинати стрілянину, напад; скакати», harc «поєдинок перед боєм», як і слц. harcovať «розпочинати стрілянину; скакати», схв. ст. harcovati «битися», слн. harcováti «тс.», походить від нвн. (швейцарськ.) Harz «сварка, суперечка», можливо, пов’язаного з Harz «смола»;