Sèsy tvar e dóugen bouti œd stradna minõla imoceasttia ‹brïan› cyto samo dóugyno e bouti œd ‹brïati›, gadano tacexyno-truivna (iterative-durative) tvara œd ‹briti›. Ta, crœmy toho cyto tvara ‹brïati› ne e nicde ne sviedceno u rousscie, otge i tvara ‹brïan›, cyto za cyteigna bui boula pro tacuy tvar u razie perécladou danoho tou slova? Inchami slovami, izgõslo, cyto za cyteigne imé bouti peréclasti dane tou slovo yno tacexyno-truivnomy tvaromy récla. Xuiba cetati (to rhyme) iz ‹•anoc› u slovax he ‹phouganoc› ta ‹roubanoc›?
«просто спроба»™ втворити щось на взір "струганок"
Ні.
Hobel — гіперонім;
Raubank, Fugbank, Schärfhobel — гіпоніми.
В українській мові це один вид рубанків.
<Ні.
Hobel — гіперонім;
Raubank, Schärfhobel — гіпоніми>
Але скрізь Ви додали рубанок і струганок 😱🤣
Щоб такі, як Ви не додали. Бо поки нема можливості ставити мінуси словам.
Та я, де додав ради сміху, наче повидаляв, навіть з голосами 🤷🏻♂️🤦♂️
stroug
/struɣ̞/
___
scobeil, scobeli• ; scobely, scobl•
/ˈskobe͡ilʲ/ [ˈskᵘɔbeʲlʲ, ʃk•], /ˈskobɛl(ʲ)•/ [ˈskᵘɔb(ᶦ)ɛ̝l(ʲ)•] ;
|ˈskobəʎ| [ˈskᵘɔbəʎ, ʃk•], |ˈskobʎ•| [ˈskᵘɔbʎ•, ʃk•], peréd |ə| [•bl•]
___
scobélca
/skobɛl.ka/ [sk(ᵘ)o.ˈbɛl.kɑ, ~ •kɐ, ~ •ka, ʃk(ᵘ)o•, •bɛw•]
___
scobeil, scobeli•, scobel•
|ˈskobe͡iʎ| [ˈskᵘɔbeʲʎ, ˈskᵘɔbiʎ, ˈskᵘɔbʲɪʎ], |ˈskobɛʎ•|, peréd |ə| [•bɛl•]
__
scœblic
Pro vuimóuvõ vidj. ‹scœbeil› vuisje.
___
scœbla
Pro vuimóuvõ vidj. ‹scœbeil› vuisje.
___
V. SIRM V 277 ‹ско́бель›. Tvar ‹scobeil› e za ‹ско́бель›, tvar ‹scœbeil› za ‹ску́бель› (v. tamge), ‹scœblic› za ‹ску́блик›, ‹scœbla› za ‹шкі́бля› (tamge).
Pravopisne ‹œ› u ‹scœbeil, scœblic› pri ‹у́› bóulgariçui e vuivedeno mnoiõ yz porœunagna iz tvaromy ‹шкі́бля›, cde ‹і́› i ‹у́› bóulgariçui œdguibaiõty o-perégolós, a tó ‹у́› = lémcœuscuy o-perégolós = /ʊ/, a ‹і́› zagalno-pd.-zx. perégolós /ʉ ~ ʏ ~ y/. Otge, tvarui iz ‹у́› bóulgariçeiõ, he otó ‹ску́бель›, ‹ску́блик›, sõty dóugynui bouti lémcœuscui, verstyvœdno (originally). Oge ‹у́› bóulgariçui u ‹ску́бель›, ‹ску́блик› e scorieye lémcœuscoe */ʊ/ yz o-perégolósou, a ne */u/ yz prasl. *ou (u ‹scoubsti, scoubati›), e vuivedeno yz porœunagna iz tvaromy ‹шкі́бля›, cde ‹і́› tacoge e o-perégolós ; imoviernœsty upluivou ‹scoubsti, scoubati› na ‹scobliti› u ‹ску́бель, ску́блик› e ta ne neminõtcha, pacye rœzniça meidj ‹scobliti› ta ‹scoubsti, scoubati› tacui e i znacyna, a lémcœuscuy o-perégolós /ʊ/ e dobrie viedœm.
Vuimóuvõ [ʃk•] e vuivedeno za pravopissiõ ‹шкі́бля› ta ‹шкоблити› ( = ‹скоблити›) bóulgariçeiõ.
Tvar ‹scobeil› e vuivedeno za ‹ско́бель : скобелем›, iz pocépomy *-el- iz e-y-perégolósomy — |•be͡iʎ|, ta slabchoiõ’ho beznagolósoiõ vuimóuvoiõ [•beʲʎ|, œdcui pravopisy bóulgariçeiõ iz ‹е›: ‹ско́бель ( : ско́беля)›. A ‹scobely : scobl•› e vuivedeno za ‹ско́бе́ль : ско́бля́› (v. Gelex. II 874), cde ‹•бель : •бля ~ •бе́ль : •бля́› bóulgariçui e yz *-byu ← *byos.
Sé slovo (iz rœznotvarui’ho) teacné eaghelscomou ‹plane (tool)›, otge mogé praviti za rodovo pro rœznui vidui ‘plane’, he otó: ‘rebate plane, Feder und Nuthobel (niem.), bouvet (phran.) (‘шпунтубель’)’ ci ‘jointer plane (фуганок)’ tc.
