До складу гемеронімів входять такі класи номінацій:
пресоніми (від франц. presse — «преса») — власні назви періодичних друкованих видань (наприклад, газета «Високий замок», журнал «Український тиждень»).
електроніми (від грец. ēlektron — «бурштин») — власні назви електронних засобів масової інформації (наприклад, радіопередача «Загадки мови», телепрограма «Невигадані історії»).
псл. věděti ->"знати/відати"
"ім'я"
описова назва за властивістю: власна назва на позначення різних засобів масової інформації
Тоді вже деньдатець, перва частина в знахідному відмінку.
дено- не може бути
міню на денно-
І що це значить? Денний дав? «Що давить удень»?
-дав <- давати, як у словах життєдав, благодав, працедав, перепродав тощо. Хоча ще існує "самвидав", тому додам і варіант "деньвидав".
Нема таких слів.
r2u.org.ua: життєдав
r2u.org.ua: благодав
r2u.org.ua: працедав
Слушно, справді таких словникових форм не існує - вони були утворені мною від слів життєдавець, благодавець та працедавець. Тут визнаю свою помилку. Та все ж це вже зміщення з теми Вашого попереднього коментаря про "що давить удень". Моя головна думка, яку я не зовсім вдало обґрунтував, полягала в тому, що компонент "-дав" не є виключно пов’язаним зі словом "давити". (До речі, в описі слова було зазначено, з яких коренів воно утворене)
Але слів із -дав, утворених таким чином, українська мова не знає.
я перероблю трохи
слова трох не мають сенсу