Гіпертонус — стан, при якому спостерігається занадто високий м'язовий тонус, через що, наприклад, руки або ноги стають жорсткими та важкими для руху.
Приклад вживання
Гіпертонус м’язів у дорослої людини виникає внаслідок порушень неврологічного профілю. Сигнал, що випускається мозком, не доходить до нервових закінчень, розташованих у м’язовій масі. Зазвичай таке порушення обумовлено збоєм у роботі центральної та периферичної нервової системи.
Походження
ГІПЕР... (грец. ὑπερ...) – префікс, що означає підвищення, надмірність, напр.: гіперінфляція, гіперемія.
То́нус (лат. tonus, грец. tonos — напруга) — тривале стійке збудження нервових центрів та м'язової тканини, яке не супроводжується втомою.