Значення слова
Губна гармоніка — духовий язичковий музичний інструмент.
Приклад вживання

Василь видобув свою губну гармоніку і заграв щось (У. Самчук);

Михайло, видмухнувши з губної гармошки тютюн, неголосно награвав військові марші (Є. Пашковський).

Походження

ЕСУМ (том I, ст. 475, "гармонія"):
первісною була форма гармо́ніка, запозичена, можливо, через російську з німецької або англійської мови; нім. Harmónika, англ. harmonica «тс.» (з 1762 р.) походять від лат. harmonicus «гармонійний», що відбиває гр. ἁρμονικός «гармонійний, музичний», похідне від ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок», пов’язаного з ἅρμα «колісниця, упряжка», ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю».

Приклади в інших мовах

рум. muzicuță
пор. gaita de boca
швед. munspel
ест. suupill

Розділи
Варіанти написання
губна гармонія, губна гармошка
Слово додав

Перекладаємо слово губна гармоніка

ву́сла
6

Найшов се слово в статті О. Оменіцького "Мова Тернопільщини" (збірник "Шляхами золотого Поділля", том 2, ст. 191; https://diasporiana.org.ua/ukrainica/5341-shlyahami-zolotogo-podillya-t-2/). Ще в "Матеріялах до словника подільского говору" І. Гороф'янюк на ст. 97 (https://www.academia.edu/46836624/Матеріали_до_словника_подільського_говору) є "вусла" за губну гармоніку, зазначено, що слово записано в Могилів-Подільськім районі Вінничини.

Проте в більшости знаних словників мені найти слово "вусла" не вдалося, можу тільки крихти відшукати. Так, англо-вкраїнський словник І. Верб'яного й В. Лева, виданий у 1947 р. (https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14791/file.pdf) сим словом перекладає англ. "mouth organ" (ст. 91). І в "Калєндарі Гарасима Чорнохлїба" на 1922 рік на ст. 114 (https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7970/file.pdf) згадано "вусла":

> Перед церковним парканом крамарі продають релїґійні річи і забавки на памятку дїтям: хрестики, образи, образки, статуйки (фіґурки), свистуни, деркачі, трубки, вусла (гармонїйки) і друге.

Є й сучасніші згадки сего слова. До прикладу, в статті "Весілля у селі Деревні Жовківського району Львівської області" 2009 р. (https://www.pisni.org.ua/articles/242.html ):

> Скрипка була, бубен, бас і гармошка, вусла такі ше були, як ті вусла, а! Ви знаєте, теперка..., ото виводило! То така губна гармошка, в нас [називалося] вусла (чи німецьке, чи то польське, в нас дуже багато є мішаних слів).

Подані в дужках думки за рід слова мені видаються дивними, не пригадую, аби так поляки казали... Проте про саме походження "вуслів" (якщо я правильно відмінюю) нема певних відомостей. Неявно на те, відки воно пішло, вказує перший том ЕСУМ, на ст. 440 подано таку низку слів:

> вуста, вусла, вустенок, вустє, вусті, вустя — див. уста.

Але в статті "уста" в томі 6 (ст. 47-48) нічого про слово "вусла" не згадано. Невже за десятиліття між появою на світ першого й останнього томів ЕСУМ переглянули етимологію слова? Чи вкладачі 6 тому просто забули додали се слово? Мара їх знає.

Мирослав Боднар 25 травня 2023
26 травня 2023

Цікаве слово, однозначно +. Поки нема ніяких підстав гадати це слово за польське чи німецьке зичення, таке пояснення того слова схоже на "ми не знаємо походження, тому воно, мабуть, чуже". Ваші думки про спорідненість зі словом "(в)уста" мені також здаються доречними. Про мене (сприймайте це лише як мої здогади), слово могло виникнути через контамінацію слів "(в)уста" та "гусла". Або це те саме слово "гусла" зі зміненнм значенням, де початкове /г-/ зникло (через сприйняття того /г-/ як приставного, як то буває перед /у-/ говірково) й пізніше замінилося приставним /в-/. Чи якийсь вийнятковий перехід [ɣ] ("велярне г") у [w] через схоже положення язика й огубленість наступного [u] (можете порівняти такий перехід із московським закінченням -ого в родовому відмінку (он — его, добрый — доброго), де /г/ перейшло в /в/ перед огубленим /o/ (серед московських говірок є двогубна вимова /в/ )).

26 травня 2023

Якась логіка в тім, мабуть, є, бо й в англійській мові, приміром, деякі язичкові інструменти називають словосполуками зі словом "harp" (арфа, струнний інструмент): губна гармоніка — French harp (хоча й "harmonica" кажуть), дримба — Jew's harp.

23 червня 2023

Щойно в Онишкевича найшов "усьлі" на гуслі (том II, ст. 323), то, либонь, таки Ваша думка про спорідненість зі словом "гуслі" має підґрунтя.

1 серпня 2023

Шевелів згадує про це (34.5 розділ, 574 сторінка): https://imgur.com/a/bD4365O

Тобто він це пояснює зміною г- на в- (через розуміння г- як протетичного? розділ про протези, до слова). Ваш приклад із "услі" дає думати, шо в певний час перший звук дійсно переосмислився, як приставний, і тому відпав. Але вже цікаво, чи зумовила/підсилила цей перехід, перш за все, контамінація "гусла" зі словом "вуста", чи вже пізніше слово "вуста" повпливало на значення нового слова "вусла"? І чи "услі" слід розуміти, як слово з занепалим /г-/, чи пізнішим занепалим /в-/, можливо, через фонетичне чергування протетичного /в-/ перед /у/ (після приголосної — [у-], після голосної — [в] + [у-])? Відповіді на ці притання, мабуть, не знайти. Та й не потрібно, про мене. Але цікаво.

1 серпня 2023

Також подобається, бо схоже на "вуста" і тому просте у розумінні і підходить за змістом.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
26 травня 2023

SIRM (ЕСУМ) suvédcity i taco slovo: ‹пузи́тка› "губна гармоніка" (SIRM: «неясне»).

23 червня 2023

Як гадаєте, відки се слово пішло? А то мені на думку, на жаль, нічого поки не спадає...

24 червня 2023

Ne vémy, ta pripoustiõ suveazoc su *poug- u ‹pougiti› "to inflate, blow up, puff out" (SIRM IV, 628: ‹пужи́ти›; tamge: ‹пужи́на́› "gnézdo zerna xlébou; pòlôva; pòrôzdnye zerno; nezréla zerna conopely; posléd sémên conopely; gòlôuca conopely", ‹pouginovat› "pòrôgynist (o zerné)"; tamge dololougicyscê ‹pużyś› "inflate, blow up", slovénscê ‹pužina› "gnézdo sémene grouxyui ci yabloca", ‹pužica› *méxecyoc"), abo su ‹pouzdro› (SIRM IV, 628: ‹пуздро́›) "sècyoméxour; mœuxyna ou samçœu tuarin", tamge ‹pouzdrya› "pouxuiry", ‹pouzuiry› (SIRM, tamge: ‹пузир›), ‹pouzo› (SIRM IV, 629: ‹пузо›) — use œd ie. *peu-s- "douti, dõti".

24 червня 2023

Дякую.

Поділитись з друзями