зємлꙗнъ́ıи · зємє́лнъıи · земнъ́ıи
Проти уранічного — небесного
Нема проблеми. Наше слово ‹земля› здебільша семантично охоплює як і значення давньогрецького 'γῆ', так і давньогрецького 'χθών'.
Во тупі хрєки, могли би одне слово на 100500 понять уживать і не морочитись 🙄
🤷
»Во тупі хрєки, могли би одне слово на 100500 понять уживать і не морочитись 🙄«
🤦 Вибачте, але Ваш сарказм тут ні до чого. У двох різних мов не може бути спільної лексико-семантичної системи. Це слід просто затямити. Натягування української на грецьку, англійську чи ще яку лексико-семантичну базу її чистоті не сприятиме.
До того ж, слово 'γῆ' здебільшого вважається запозиченням з мови догрецького пеласгічного населення.
Тобто, скоріше за все давні греки в найдавніший період до заселення Греції таки уживали одного слова на це все — слова "χθών', що мало спільне походження та семантичну базу з нашим словом 'земля'
Але згодом вони запозичили слово 'γῆ' і те охопило свою семантичну нішу, витіснивши звідти слово 'χθών'.
В нашій же мові такого не сталося — в нас слово 'земля' досі покриває обидві семантичні ніші обох згаданих давньогрецьких слів. Отож нічого дбати, аби наша мова структурно відповідала якійсь іншій — то якраз буде проти її чистоти й питомості.
P.S. До речі, показово й те, що в новочасній грецькій мові це розрізнення зникло і "модерніше" слово 'γη' повністю витіснило з ужитку архаїчне "χθών', і тепер охоплює ту ж семантичну нішу, що й українське земля.
/ˈzɛmɪj/, /ˈze̝͡i̯mjɐ/, /ˈze̝͡i̯mjɛ/.
zemiy (чол.р.), zeimïa (жін.р.), zeimïe (сер.р.)
Творено від *zem- "χθων-" + *-i- (чепінь прикметників) + парадигматичні чепени значити рід (ги: *bog- → bogiy/bwgïa/bwgïe, *koz- → coziy/cwzïa/cwzïe).
zemiy, zeimya, zeimye