од. сухівець, мн. сухівці
Коротше ніж посухолюбні
А тут що не так?
"Знову, знову, і знову, та й знову
"І Ви знову вдаєтеся до порушення правил логіки, якщо не до софізму, у назві.
Стверджувальне речення не обов'язково заперечує протилежне за значенням стверджувальне.
Поясню на прикладі.
Нехай "зима" і "літо" -- протилежні за значенням втямки.
Нехай є твердження: "Андрій любить зиму".
Софізм: "літо" -- протилежне до "зима". Отже, якщо Андрій любить зиму, він має протилежне ставлення до протилежного втямку, отже, він не любить літо.
Може бути поглиблений софізм: "Андрій любить зиму, а зима холодна, отже, він любить холод, отже, він не любить спеку, отже, він не любить літо"
Спростування софізму: "любити зиму" і "любити літо" -- не взаємовиключні, ніщо не заважає Андрієві любити і зиму, і літо, обидва твердження можуть бути істинними одночасно.
Спростування поглибленого софізму: у початковому твердженні сказано, що Андрій любить зиму. Про його ставлення до холоду нічого не сказано, він може любити зиму за інше, незважаючи на холод. Про його ставлення до спеки теж нічого не сказано. Також він може любити літо, незважаючи на спеку.
То як же Андрій ставиться до літа?
Про ставлення Андрія до літа нічого не сказано, зробити логічних висновків ми не можемо.
Слово "геліофоби" має 2 значення: істоти, що не витримують прямого сонячного світла, і ті, що не витримують його взагалі.
Твердження "істота любить темряву" не спостовує саме собою твердження "істота любить світло". Більше того, із нього не випливає висновок "істота не переносить світло". Багато тих же грибів, агеліофілів, можуть усе життя проіснувати в темряві, але вони не геліофоби""
Що значить "сухівці"? Із чого зрозуміло, що це взагалі щось живе, а не сухе/засохле? Із чого зрозуміло, що це ксерофіли, а не ксерофіти?
Дозвольте я поясню свій хід думок на багатостраждальному прикладі.
Отже, "гелофіти". Це з поділу Раункієра. Раункцієр поділив рослини за положенням бруньок (Ви ж висували "забити на ті бруньки", перекладаючи втямки узлади на основі бруньок(?!)). Гелофіти -- рослини, бруньки яких нижче дна, під дном, незалежно від того, до якої водойми вони належать (і від того, чи є там багно). Отже, ПідДноБруньці(бруньки, із чого зрозуміло. що йдеться про рослини. Із назви випливає, що це такі рослини, бруньки яких під дном). Як і інші, крім терофітів, -бруньці в усіх відповідниках до слів поділу вказують на ознаку -- основу розподілу.
Що висуваєте Ви: багнорості. Що випливає з назви? Росте в багні. Тобто, по-перше, не так зрозуміло, на основі якої ознаки здійснено поділ. По-друге, можна хибно (але логічно) припустити, що це ті рослини, які ростуть у багні, але ж не всі рослини, що ростуть у мулі, багні тощо є гелофітами; і не всі гелофіти ростуть у багні, оскільки можуть рости (за достатнього збагачення речовинами води) і на кам'яному/скелястому дні/березі.
Чи зрозуміло для Вас я висловлююся?
Підднобруньці — це якийсь покруч. Наведіть приклади подібного словотвору в укрмові.
Сухівець — зрозуміло, що воно належить до чогось сухого. Тут є своя логіка.
Це як, наприклад, з проліском. Де видно, що це квітка, яка росте в лісі (за вашою логікою)?
Або первень — елемент. Дедлайн — реченець.
Так само з багноростями.
Багнорості — гелофіти. Спеціально не дав болоторості, щоб не плутати з болотними рослинами.
А от синонім "багно" якраз прийнятний для означення "гелофіти".
А ви ліпите все, що завгодно, до своїх бруньок і гадаєте, що саме так має працювати укр. словотвір
За вашою логікою і олівець не може бути олівцем, і чорнобривець (квітка) — чорнобривцем
"Реченець", на мою думку, це викопування з могили.
Я додаю -бруньці саме до класифікації Раунцієра. Бо вона, крім терофітів, поділяє рослини САМЕ й ТІЛЬКИ за положенням бруньок.
Знову й знову: не всі гелофіти ростуть на багні. Тим паче не все, що росте на багні, гелофіт. Калька тут не працює
"лексико-семантичне утворення від чорнобри́вець «той, хто має чорні брови» (за зовнішнім виглядом квітів рослини, що мають темно-жовте забарвлення);
назва виникла внаслідок метафоричного переосмислення;"
Ми з Вами тут не олівці з чорнобривцями перекладаємо, а більш-менш візькі й точні наукові визначення. І словотвір має бути не внаслідок "помилки", "метафоричного переосмислення" абощо, а "осмисленим", "спрямованим".
Особливо важливо це розрізняти, коли йдеться про близькі на перший погляд утямки. Мабуть, усі ксерофіти -- гігрофіти. ДЕЯКІ гігрофіти -- ксерофіти. Але перше -- про умови, місце існування рослини, а друге -- властивість. Знову й знову: не всі гелофіти ростуть на багні, і не все, що росте на багні, гелофіт.
Логіку мого словотвору я все пояснював. Воно чітко вказує на ознаку -- основу розподілу (-бруньці), а також на місце, за яким рослину відносять до цієї чи тієї купи (високобруньці -- бруньки високо, низькобруньці -- бруньки низько, підднобруньці -- бруньки під дном). Хто мені там казав про водностайнення назв?)
"Підднобруньці — це якийсь покруч. Наведіть приклади подібного словотвору в укрмові."
Якого "подібного"?
"Наднебесся"? "Вузькочолий"? Вам приклади додавання приростка Під- чи складання коренів?
ви́сих «висихання»
засу́ха «тривала відсутність дощу влітку; [висохле озеро]»
засу́ха «у сухому стані»
засу́шка «сорт цибулі»
засу́шок «сухар Г; окраєць хліба; сухий виріст на краях хлібини
обсу́шка
о́сух «сухар з вівсяного хліба, засохлий шматок хліба»
осу́шок «засохлий шматок хліба Г; невеликий окраєць хліба Л; сухий виріст по краях хлібини»
осу́щик «тс.»
ошу́шек «окраєць хліба; сухий шматочок хліба; сухий виріст по краях хлібини»
па́суш «стільник; дерево в лісі, яке засохло внаслідок пожежі, повені тощо»
пересу́шка
підсу́шка»
посу́ха
по́суш «сушняк»
посу́ша «посуха»
просу́ха «коли висохне (дорога)»
просуш «висохлий ліс, висохла частина лісу»
суха́ (спортивне)
суха́р
сухара «суха гілка»
сухаре́ць
суха́рик
сухари́ння «сушняк»
сухарни́к «сухі дрова»
суха́рниця «посудина для сухарів; [сухарний завод]»
су́харь «сухий бук»
сухи́ «пісний, без жирів, без приправ»
сухи́нонька «горе; любка» (сухи́тонька)] Бі
сухи́ньський син «син сухорлявої жінки»
сухи́ня «сухорлява»
сухі́тка «сухотка»
сухі́тни́к
сухме́нь «сухість, засуха»
сухме́ня «сухе місце»
сухове́нь «день без роси»
сухота́ «сухоти; сум, смуток, туга, неспокій; [засуха Нед; острівець на болоті Ч; нужда ВеУг]»
сухо́ти
сухо́тка
сухо́тний
сухо́тни́к
суш «суша (про погоду); сухі дерева, гілки, сушняк; сухий віск, стільник, у якому немає меду; [острів на болоті Ч; сухий вітер]»
су́ша
суша́льня «сушарня»
суша́р «сушильник»
суша́рка
суша́рня
сушба́ «сушіння»
суше́ня́ «сушені фрукти»
суши́льний
су́ши́на «сухий віск ВеУг; сухий хмиз, сухі дрова Нед; сухі гілки, сушняк Л; сушені фрукти Корз»
сушини́на «засушена, худа особа»
сушиня́ «сушені фрукти і ягоди; узвар із сушених фруктів і ягід; суха, худа особа»
суши́сько «сухість»
суши́ця «висохлий ліс, висохла частина лісу Г; суха ялина або смерека ВеНЗн»
су́шка
сушко́ «невелике засохле дерево»
сушни́к
сушни́ця «усе необхідне для сушіння фруктів»
су́шня́ «сушіння; сушені фрукти; сушарня, сушильня; сухі дерева, гілки, сушняк; [сушильна піч; засуха Нед]»
су́шня́вий «сухорлявий, кволий»
сушня́к
су́щик «сушка (бублик); [окраєць хліба; сухий шматочок хліба]»
схну́ти
усу́шок «давнє, почасти висохле яйце»
шуши́ця «суха смерека»
Отак працює мова. 🤷♂️
1) Навіщо це все?
2) Як це заперечує порушення Вами основ логіки?
То до чого це взагалі?
Я не вигадав якуйсь новий вид словотворення, я поєднав наявні. Так, наявних "поодиноких" інколи недостатньо, щоб описати все необхідне. І "багно" там явно ні до чого.
Справа в тому, що наука з минувшинних причин у нас досить довго відставала, а там, де й просувалася, страждала від засилля іншомовного слівства.
Щоб перекладати наукові визначення, треба зрозуміти різницю між "синє море" й "солоне море", множини яких рівні, тобто усі моря сині й усі моря солоні.
Не плутайте місце/умови існування та властивість
Це, до речі, теж в підручниках вже використовується