Оптимістична й добра людська рука виліплювала то тут то там .. усміхнених сфінксів, маскаронів із спотвореними від реготу обличчями. (Р. Іваничук)

Як тяжко повертатись на рівнину, скотитись по гладенькій мерзлоті чи з'їхати, як я, на животі в ту вуличку, що вигинала спину, під маскарона бороду цапину. (Ю. Андрухович)

Ворона .. всілася за кілька кроків попереду, на розтрісканій голові маскарона над аркою кам'яниці. (О. Забужко).

фр. mascaron «т.с.» < іт. mascherone (більш. од maschera) < лат. masca «маска» < ар. máskharah «насмішка; маска»