мꙑшка, мꙑшица
Поряд зо словом ‹мяз› суть також ‹ми́шка› (сл. І. Керч., I, 500: ‹мы́шка› "мышца") та ‹ми́шиця› (рус.-нім. сл. Жел./Нед., I, 441: "Muskel").
У словнику Уманця й Спілки є ще м'ясень (як у польській, взято в них?; ще в Нечая теж є), в ньому і РУАСі — мишиця (не знаю, чи зовсім з російської, чи своя калька латини, чи може й спільне для слов'ян)
У Ніковського ще в'яль (ЕСУМ: первісно мабуть, стосувалося в’яленого м’яса; похідне утворення від в’ялий, в’яли́ти)
звична назва
Хм, ЕСУМ пише що "не зовсім ясне" походження, хоча "очевидно, пов’язане з м’язга́", яке наше
+
+